(Авторка – Богдана Гриневич) — 2
Носіями терапевтичної дії лікарських рослин являються деякі хімічні речовини, які містяться в цих рослинах і являють собою продукти життєвих процесів — метаболізму, обміну речовин в рослинних організмах. Активні речовини можна розділити на речовини, які мають активну фізіологічну дію на живі організми.
Алкалоїди — це продукти обміну речовин переважно деяких зелених рослин, які характеризуються наявністю азоту в молекулі, а також в багатьох випадках сильною токсичною дією на живий організм. Як правило, в рослинах вони зв’язані у вигляді солей органічних кислот, які рідко зустрічаються в вільному вигляді. Більшість алкалоїдів — прозорі кристалічні речовини без запаху, чутливі до підняття температури, при якій вони розпадаються. Рідко в рослині представлений тільки один алкалоїд, звичайно це буває комплекс хімічно об’єднаних речовин. Як правило, алкалоїди містяться в усіх органах рослин, але перш за все в органах з високою активністю обміну речовин.
Вважають, що найбільший процент алкалоїдів рослини містять під час цвітіння і спочатку періоду цвітіння. В наш час відомо вже декілька сотень алкалоїдів. Першим був відкритий основний алкалоїд опію — морфін. Пізніше із рослин були виділені також стріхнін (1808), хінін (1820), коніїн (1827), нікотин (1828), атропін, гіосциамін, колхіцин (1833) та ін..
Алкалоїди впливають на гладку мускулатуру, припиняючи її спазми. Вони широко використовуються в терапії внутрішніх захворювань.
Дубильні речовини — продукти рослинного походження, які розчиняючись в воді і спирті, утворюють колоїдні розчини, сполучають білки, спричиняють їхню коагуляцію, володіють властивістю до полімеризації. Мають властивість хімічно сполучатись з амінокислотами протеїнів, які містяться в шкірі тварин. При окисленні дубильні речовини приймають темний колір, а також вже не мають властивості розчинятися в воді, перетворюючись в фізиологічно неактивні продукти окислення і конденсації, втрачаючи свою лікарську дію. В зв’язку з цим, при довгому зберіганні, рослиннолікарська сировина, яка містить дубильні речовини, втрачає свою активність. В більшості випадків дубильні речовини виробляються дводольними рослинами; однодольні мають дуже мало дубильних речовин. Терапевтичне значення дубильних речовин виявляється в їхньому в’яжучому значенні, яке сприяє відновленню тканин при пораненнях, а також при запаленнях слизової оболонки. В лікарській сировині дубильні речовини містяться як основні активні речовини, наприклад, в дубовій корі (Quercus robur), чорниці звичайній (Vaccinium myrtillus), або як компоненти, які супроводжують основну активну речовину, підсилюючи її дію, як у м’яти перечної (Mentha piperita) і шалфею лікарського (Salvia officinalis).
Ефірні олії — органічні, рідкі, літучі з’єднання, зазвичай мають приємний запах. В рослинах вони знаходяться в більшості випадків в спеціальних ефірноолійних клітинах і не беруть участі в процесах обміну речовин. Їх відносять, по відношенню до їхньої фізиологічної ролі, до вторинних продуктів метаболізму і виділень, які вже активно не вступають в первинний процес обміну речовин. Під дією світла і кисню вони легко окислюються. Ефірні олії переважно рослинного походження. Властивістю до їх синтезу володіють вищі рослини. Для деяких сімейств рослин зміст ефірних олій є характерною рисою. До них належать соснові (Pinaceae), рутні (Rutaceae) і губоцвітні (Lamiaceae).
В фармацевтичному відношенні ефірноолійні речовини володіють багатосторонньою дією, перш за все дезинфіційною. Вони припиняють розвиток патогенних мікроорганізмів; цією властивістю володіють насамперед ефірні олії, які містять спирт.
Деякі ефірні олії подразнюють шкіру, що при більш інтенсивних дозах може призвести до запалення і пухлин. Однак, терапевтичні дози викликають інтенсивне кровопоповнення, завдяки якому викорстовуються в якості противоревматичних втирань.
