ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ГРИ

Стремится человек к слиянию:
Одни— словами заклинаний,
Других — к слиянию манит страсть.
Как в эти сети не попасть?..

Дивіться, мої Любі, наскільки прекрасний Світ навколо нас!
Зараз літо, Мати-Природа живе, наповнюючи себе різноманітністю сцен, де відбувається Вічний Театр Творіння…
Ранковий Схід Сонця лоскоче своїми теплими оживляючими промінчиками верховіття і вікна наших квартир, неначе закоханий Чоловік ніжно гладить волосся сплячої Дружини, спонукаючи її до пробудження і початку свідомого творіння…
В усвідомленому стані дня весь світ надягає Сукні, красуючись і зваблюючи один одного…
Як Світ Природи різноманітний і неповторний Кольорами, так і Людина неповторна у своїх оголених формах, у своїх нарядах і манерах спілкування як одна з одною, так і зі своєю Матір’ю-Природою…
Для чого все це? Чи є відповідь? Continue reading →

Не новиною для Вас буде той факт, що похилий вік та сивина може мати надзвичайну гармонію, пластичність та красу.
Плавно, красиво робить незвичні, але досить цікаві рухи Дід.
На природі, в лісі, де немає цікавих очей, Старий Знахар іноді розминає свої кістки. Що це за рухи? Звідки вони?

— Це, синку, моє наслідування руху Стихій. Колись, в давні-давні часи, мешканці цієї землі були близькими до Природи, і чоловіки були Воїнами… Ближче до нас сторінка Запоріжського Козацтва. Козак-характерник — це “воїн-монах”, а ще Знахар. Вміння володіти своїм тілом — перша сходинка до володіння емоціями, а потім і думками, тобто Духом. Пізніше я розповім тобі багато цікавого про подвиги козаків-характерників, і, якщо зацікавишся, то пізнаєш і деякі секрети їх майстерності.
— Ваші рухи чимось схожі на рухи китайських майстрів.
— Вода, синку, вона і в Китаї вода, так само як і Вітер, і Вогонь. Істина скрізь одна, тільки верхнім одягом відрізняється.
Те, що ти бачиш в моїх рухах, а також в рухах шаманів півночі, китайців, африканців, індійців Америки, — це наслідування універсальним Законам Розвитку Стихій.
Ти кажеш: “Схоже на Китай”. Хвала тому народові, котрий зберіг свої прадавні традиції та ганьба тим, хто забув не тільки своїх пращурів, але й свого батька! Китайці варті поваги навіть за те, що зберегли будинок та могилку Конфуція… Чи є щось схоже у світі в інших краях? Ось де істинні Діти! А ми — так нічого про себе і не знаємо… Насильна християнізація знищила культуру, древню Трипільську культуру наших територій… А до речі, синку, ми з тобою народились в кратері величезного вулкану! І той Чорний камінь, що збираються дістати — дай Боже, щоб не дістали! — є на нашій планеті ще тільки в Китаї. Ось так, друже мій! Не слід забувати Початок свій, адже той, хто не поважає коріння своє — не може назватись достойною людиною.
Слава Богу, що не всі забули. В крові деяких Небо благословляє таланти древніх предків. Ось і я, Божою милістю, дещо вмію, і дещо особливе знаю…
Народились ми з тобою в певному Межиріччі, в кратері Вулкану над Чорним Каменем… А це про щось таки каже…
Але, повертаюсь до танцю, щоб не стомлювати тебе.
Бойовий танець Майстра — це танець Сили, танець зв’язку форми тіла з Єдиним Духом тими Нитками Спорідненості, про які я розповідав раніше. Важко та, може, й даремно пояснювати. Це справа практики. Зрозуміти це мистецтво ти зможеш лише тоді, коли сам увійдеш в спорідненість, симпатію до світу, який тебе оточує. Коли зіллєшся з Місцем та з Моментом часу…

— З чого мені слід розпочинати, дідусю?
— З чистоти тіла, одягу та спокою душі. Тим і розпочинай, чому я тебе вчив з самого першого дня нашого знайомства.
— А у фізичних вправах?
— В природних рухах тіла, адже це геть не фізичні вправи, найважливіше — це с т і й к і с т ь ! Рівновага. Але не статична нерухомість, а динамічна, чи то стійкість в розвитку, в русі. До того ж, синку, всі твої рухи мають відповідати ритмам дихання та, навпаки, ритми дихання будь-коли та будь-де мусять відповідати твоїм рухам. Не тільки під час занять, але й постійно, будь-коли та будь-де.
— Яким чином досягти цього?
— Технічно це не складно, але на практиці потрібні роки тренуваннь. Як це виглядає теоретично? Необхідно навчитися плавності та “заокругленості” рухів, а також відпрацювати миттєве “застигання” тіла з одночасною зупинкою дихання на видиху. Це, окрім управлінням тілом, має також сильний терапевтичний ефект.
Дідусь продемонстрував своєрідні пересування по стежинці з періодичним завмиранням тіла в різноманітних, досить незручних, але дуже стійких для діда позах. Здивувало юного студента те, що здавалось практично неможливим при цьому утримувати своє тіло нерухомим. Але дід стояв… Це нагадувало стоп-кадр у фільмі.
— Це може називатись майстерністю “зупинити мить”. Навчись робити схожі речі на внутрішній рахунок “один-два-три”, і ти не тільки будеш стійким, але й зрозумієш зсередини сенс цього прекрасного та корисного будь-якій людині мистецтва. Що це дасть, запитаєш ти? Перед усім ти навчишся з’єднувати свої нитки форми із зовнішнім оточенням і не будеш “білою вороною” в навколишньому світі, а станеш з ним спорідненим. Єдиним з ним… Таким чином ти зіллєшся з ситуацією, зовнішнім оточенням та будеш в динамічній гармонії з навколишніми Силами.
Та якщо ти при всьому цьому щирий, то вони і очистять тебе, і підживлять Свіжою Здоровою Силою.
На цій властивості, юначе, і основані як всі гідні бойові мистецтва, так і терапевтичні рухи Сходу. І, тим більше, бойове мистецтво та філософія Трипільських воїнів…
— За Вашими словами, це один із способів стати Воїном?
— Не тільки Воїном, але і Знаючим, а то й просто Хорошою Гідною Людиною. Тебе ніколи не спіткатиме невдача, якщо навчишся жити у Світі, а не в егоїстичній стороні від нього, як живе зараз переважна кількість гордовитого племені людей…
Люди уявили себе “царями” Природи, проголошуючи Права та забуваючи про Обов’язки. Такий “лжецар” узурпує Природу як тільки підказує йому його мутована свідомість. Мутанти, що в неосвідченості та в омані давлять під себе все і всих, бачачи як мету тільки їжу та джерело насолодження плоті.
Не тільки насилля дане нам, людям. “Не хлібом єдиним жива людина”. Є ще й потреби Душі-Серця… Є Кохання. Є і Єдиний Дух. Бог… Бог — як Закон Єдності Природи. Як спорідненість частинки та Цілого…

Великою помилкою у розвитку медицини останніх століть було відмежування від методики цілісного оздоровлення людини. Як ми вже розглядали, Парацельс першим виділив хімічні речовини, які є активними елементами тих чи інших лікарських рослин. І з того часу почали вже акцентувати увагу не на цілісній дії фітотерепії, а на певних діючих елементах тої чи іншої рослини. З того часу й пішов справжній занепад давнішньої науки про цілісне здоров’я людини. Адже стали лікувати наслідки, а не причину.

Приклад сьогоднішнього дня: гіпертонія. Хвороба, яка є наслідком порушення функціонування кров’яних судин та їх зашлакування продуктами обміну. Ніякого справжнього лікування медицина офіційна не дає, окрім того, що тільки бореться лише з проявом цієї хвороби — підвищенням кров’яного тиску. Ось тому немає надії у такого хворого: він, як наркоман, на все життя стає залежним від пилюль, та не поправляється, а лише з часом має використовувати все сильніші і дорожчі ліки, а хвороба стає все тяжчою…

Та не так би лікували наші пращури, які зналися на травах і природніх силах. До оздоровлення людини повинен бути тільки комплексний підхід. Для хворого на гіпертонію потрібна не боротьба з підвищенням тиску, а очищення тіла та судин від шлаків як залишків від процесів обміну речовин. Цим ми відновили б здатність судин реагувати на зміни в зовнішньому середовищі та дали б змогу судинам легко розширюватись чи звужуватись, не завдаючи болю і не шкодячи організму в цілому. Хіба це не логічно?

Для досягнення добрих результатів в оздоровленні потрібен комплексний підхід до самого процесу оздоровлення. Це насамперед психічний стан людини, її настрій. Якщо людина не має сумнівів щодо результатів своїх дій, вона буде впевнено себе почувати і ця її впевненість та спокій будуть гарантією доброго процесу оздоровлення.

Другою складовою комплексного підходу до оздоровлення буде фізична активність людини. Це можуть бути фізичні вправи, прогулянка на свіжому повітрі та будь-яка фізична праця, яка приносить людині задоволення. Адже треба пам’ятати, що чим більше ми рухаємось, тим швидше проходить кровообіг, а також жвавіше виводяться продукти метаболізму з нашого організму.

Наступна складова — це харчування. Адже саме їжа дає крові ті речовини, які потім розносяться по всій міжклітинній речовині та живлять клітини. Тож харчування — це річ важлива. Наш організм знає, що йому потрібно, а про це він нагадує нам тим, що ми хочемо їсти певного: солодкого, гіркого чи кислого, чи що інше. Так діє саморегуляція організму. Потрібно прислухатись до свого організму і давати йому те, що потрібно для його саморегулювання.

Наш організм — це складна система, основною складовою частиною якої є клітина. У здорової людини кожна клітина, а також міжклітинна речовина — здорові. Навпаки, у хворому організмі клітині не вистачає деяких речовин, що містяться в міжклітинній речовині. Саме в напрямку відновлення здорового функціонування клітини в міжклітинному просторі і спрямовує свою діяльність автор методики оздоровлення оліями та трав’яними чаями Сергій Гриневич.

Основний прийом такого підходу — втирання в шкіру певних зон тіла людини натуральних олій. Чому саме зовнішнє використання олій? Тому що таким чином ми ніяк не зашкодимо організму: в тіло ввійде певна кількість жирних кислот, а те, що вже не сприйматиметься організмом, залишиться на поверхні. В випадку ж внутрішнього прийому препарату можна передозувати кількість жирних кислот, а от в випадку зовнішнього втирання в шкіру передозування практично неможливе.

Розглянемо способи втирання цих препаратів.

1 — Змащування зони дії препарату “Бальзамом Гриневича”.

“Бальзам Гриневича” наливають в долоню об’ємом 2-4 мл. та наносять на ділянку шкіри, яку треба розтерти. М’якими, колоподібними або поздовжніми рухами (в залежності від ділянки) розмащують Бальзам по всій ділянці протягом 1-2 хвилин.

2 — Розтирання зони дії препарату “Бальзам Гриневича”.

Після змащування тіла Бальзамом, як було вказано вище, починають більш активно розтирати тіло, до відчуття розігрівання м’яких тканин. Ця процедура сприяє покращенню лімфовідтоку від міжклітинного простору і здійснюється протягом декількох хвилин.

3 — “Граблі” — спосіб глибокої дії на тканини тіла. Після розтирання переходять до спеціальної техніки тиску, яка дає можливість глибокого проникнення тиску в тіло та сприяє “розкришуванню” зашлакованості тканин.

Це умовно названий автором метод “граблі”, коли тиск при розтиранні здійснюється пальцями руки (тому “граблі”) чи то фалангами пальців руки, стиснутої в “кулак”. Ця процедура може спричинити легкий біль в ділянці тиску, але це не зашкодить організму, так як така процедура сприяє активації обмінних процесів в тканинах завдяки різкому збільшенню і прискоренню кровообміну (лімфовідтік при такій процедурі припиняється).

Через декілька хвилин повторити розтирання колоподібними рухами.

Таким чином маємо два прийоми, які чергуються між собою: розтирання ділянки тіла олією та техніка “граблі”. І важливим є те, що таким чином ми примусово змушуємо чергуватись два процеси в тканинах: кровообмін і лімфовідтік. Коли діє кровообмін, то лімфовідток не діє, і навпаки, коли діє лімфовідток, немає кровообміну. Це процес самостійний, описаний в новітній фізіології. Коли ми не діємо на тканину фізичними процедурами, і коли йде втирання Бальзамів чергуванням розтирання та “граблів”, ми примушуємо тканину реагувати на наші дії певним чином.

Що ж насправді відбувається там, в тканинах?

Коли ми втерли Бальзам, він проникає до міжклітинного простору. Коли ми тиснемо “граблями” — цим “кришемо” шлаки в тканинах, судинах та пом’якшуємо затвердіння, гематоми та ін. зашлакування в ділянці нашої дії.

Коли ж ми переходимо до розтирання, то призупиняємо кровообмін, розкриваємо лімфовідтік і цим виводимо з міжклітинного простору всі ті шлаки, які вийшли з тканин під час дії методом “граблі”.

А потім лімфа потрапляє в кров, фільтрується, і всі шлаки та отрути виходять з організму через сечу і жовч. І виводити все це допомагають нам трав’яні чаї низької концентрації трав.

Чому саме низької концентрації трав?

Про це ми вже говорили напочатку: висока концентрація трав в чаях може зашкодити, адже в травах міститься велика кількість активнодіючих речовин. Як вони будуть діяти в великих дозах — вгадати важко. Тому доцільніше пити трав’яні чаї низької концентрації. Сергій Гриневич рекомендує після сеансу втирання Бальзамів випивати склянку гарячого трав’яного чаю, настояного на одній чайній ложці трав’яної суміші.

Ми розглянули основні діючі речовини лікарських рослин. Тепер розглянемо їх корисні властивості для людини.

Перша форма використання лікарських рослин — трав’яні чаї. Головна дія таких чаїв — здатність діючих речовин розчинятися в воді та входити в кров’яне русло через органи травлення. Кожна лікарська рослина має свої особливості у використанні, та гололовне, що вони роблять — це очисна функція завдяки своїй здатності допомагати організму виводити з нього продукти метаболізму через сечу і жовч.

Існують певні умови приготування таких чаїв. Тільки правильно приготовлений чай містить оптимальну кількість активних речовин. Чай потрібно готувати з відповідної дози сировини і води, нагрітої до температури, якої потребує дана активна речовина.

Перш за все, декілька слів щодо дозування сировини. Поширена неправильна думка про те, що з великої кількості сировини можна приготувати більш діючий чай. Висока концентрація активних речовин може спричинити дію, протилежну до очікуваної, і зашкодити хворому. Тому не слід збільшувати кількість сировини при готуванні чаю вище дози, перевіреної і підтвердженої на практиці. Слід запам’ятати, що повна чайна ложка (не переповнена) містить 1,5 — 2 грами чайного збору. Столова ложка містить близько 5 грамів чайного збору.

Наступною формою використання лікарських рослин є ефірні олії. Основна їх дія — психорегулююча. Активні елементи ефірних олій діють на наші рецептори, завдяки чому здатні змінювати психічний стан організму, певно діючи через такий шлях на весь загальний стан людини. Є ефірні олії, які збуджують, а є такі, які навпаки заспокоюють.

Особливо цікавою є дія жирних олій лікарських рослин. На цьому факторі ми зупинемось, розглянувши дію на організм людини “Бальзаму Гриневича” — натуральних олій, які виготовляються з живих квітів за спеціальною технологією, запатентованою і вже випробуваною на практиці протягом двадцяти років самим автором бальзаму та його багатьма прихильниками.

Ось, наприклад, деякі види Бальзамів та їхня дія на організм людини.

РБ (Звіробій)

Універсальна сечегінна, протизапальна, антисептична та антибактеріальна дія, сприяє зникненню тканинних ущільнень і регенерації тканини. Головна фарбуюча речовина — гіперіцин. Гіперіцин підвищує чутливість шкіри щодо шкідливих дій світла. Добре діє на нервову ситему та регулює менструації. Використовують також як внутрішнє для лікування виразки шлунку.

Р (Ромашка)

Покращує стан слизових оболонок, послаблює алергічні реакції, дезинфікує і заспокоює, сприяє відновленню функцій легенів і жіночих органів. Протисудорожне, також діє проти екзем.

Т (Деревій)

Сприяє відновленню функцій системи травлення. Кровозупинна дія. Збуджує та посилює секрецію шлунку. Добре загоює рани.

Д (Душиця)

Сприяє покращенню системи травлення, відновленню функцій жіночої гормональної сфери. Справляє чудову косметичну дію, завдяки якій шкіра стає ніжнішою. Сприяє відходу мокрот з органів дихання та покращує травлення їжі. Знімає головні болі.

П (Безсмертник)

Сприяє відновленню печінки, унікальна жовче- і сечогінна дія. Використовується проти червів-паразитів.

С (Сосна)

Унікально якісно заживляє рани і виразки. Добре діє при застарілих запаленнях бронхів.

К (Кропива)

Зміцнює коріння волосся, підсилює зсідання крові, відновлює рівень гемоглобіну в крові. Багата на вітамін С і провітамін А. Допомагає при ревматизмі, зупиняє кровотечі.

Ч (Чистотіл)

Сприяє швидкому зникненню щільних утворень (бородавки, кондиломи, папіломатоз), затримує ріст пухлиних клітин. Також справляє фунгістатичну і бактеріостатичну дію на мікобактерії туберкульозу. Має заспокійливі та жовчогінні властивості, послаблює судоми.

Б (Буркун)

Відхаркуюча дія при бронхітах. Пом’якшує пухлини і ревматичні затвердіння. Прискорює визрівання наривів. Продовжує час зсідання крові. Сприяє відновленню кісткової тканини.

продовження

 Носіями терапевтичної дії лікарських рослин являються деякі хімічні речовини, які містяться в цих рослинах і являють собою продукти життєвих процесів — метаболізму, обміну речовин в рослинних організмах. Активні речовини можна розділити на речовини, які мають активну фізіологічну дію на живі організми.

Алкалоїди — це продукти обміну речовин переважно деяких зелених рослин, які характеризуються наявністю азоту в молекулі, а також в багатьох випадках сильною токсичною дією на живий організм. Як правило, в рослинах вони зв’язані у вигляді солей органічних кислот, які рідко зустрічаються в вільному вигляді. Більшість алкалоїдів — прозорі кристалічні речовини без запаху, чутливі до підняття температури, при якій вони розпадаються. Рідко в рослині представлений тільки один алкалоїд, звичайно це буває комплекс хімічно об’єднаних речовин. Як правило, алкалоїди містяться в усіх органах рослин, але перш за все в органах з високою активністю обміну речовин.Вважають, що найбільший процент алкалоїдів рослини містять під час цвітіння і спочатку періоду цвітіння. В наш час відомо вже декілька сотень алкалоїдів. Першим був відкритий основний алкалоїд опію — морфін. Пізніше із рослин були виділені також стріхнін (1808), хінін (1820), коніїн (1827), нікотин (1828), атропін, гіосциамін, колхіцин (1833) та ін..

Алкалоїди впливають на гладку мускулатуру, припиняючи її спазми. Вони широко використовуються в терапії внутрішніх захворювань.

Дубильні речовини — продукти рослинного походження, які розчиняючись в воді і спирті, утворюють колоїдні розчини, сполучають білки, спричиняють їхню коагуляцію, володіють властивістю до полімеризації. Мають властивість хімічно сполучатись з амінокислотами протеїнів, які містяться в шкірі тварин. При окисленні дубильні речовини приймають темний колір, а також вже не мають властивості розчинятися в воді, перетворюючись в фізиологічно неактивні продукти окислення і конденсації, втрачаючи свою лікарську дію. В зв’язку з цим, при довгому зберіганні, рослиннолікарська сировина, яка містить дубильні речовини, втрачає свою активність. В більшості випадків дубильні речовини виробляються дводольними рослинами; однодольні мають дуже мало дубильних речовин. Терапевтичне значення дубильних речовин виявляється в їхньому в’яжучому значенні, яке сприяє відновленню тканин при пораненнях, а також при запаленнях слизової оболонки. В лікарській сировині дубильні речовини містяться як основні активні речовини, наприклад, в дубовій корі (Quercus robur), чорниці звичайній (Vaccinium myrtillus), або як компоненти, які супроводжують основну активну речовину, підсилюючи її дію, як у м’яти перечної (Mentha piperita) і шалфею лікарського (Salvia officinalis).

Ефірні олії — органічні, рідкі, літучі з’єднання, зазвичай мають приємний запах. В рослинах вони знаходяться в більшості випадків в спеціальних ефірноолійних клітинах і не беруть участі в процесах обміну речовин. Їх відносять, по відношенню до їхньої фізиологічної ролі, до вторинних продуктів метаболізму і виділень, які вже активно не вступають в первинний процес обміну речовин. Під дією світла і кисню вони легко окислюються. Ефірні олії переважно рослинного походження. Властивістю до їх синтезу володіють вищі рослини. Для деяких сімейств рослин зміст ефірних олій є характерною рисою. До них належать соснові (Pinaceae), рутні (Rutaceae) і губоцвітні (Lamiaceae).

В фармацевтичному відношенні ефірноолійні речовини володіють багатосторонньою дією, перш за все дезинфіційною. Вони припиняють розвиток патогенних мікроорганізмів; цією властивістю володіють насамперед ефірні олії, які містять спирт.

Деякі ефірні олії подразнюють шкіру, що при більш інтенсивних дозах може призвести до запалення і пухлин. Однак, терапевтичні дози викликають інтенсивне кровопоповнення, завдяки якому викорстовуються в якості противоревматичних втирань.

продовження

Первісні люди, освоюючи місця проживання, досліджували й місцеву флору, знаходячи для себе рослини, які мали як цілющі, так і смертоносні властивості. Так і з’явились перші ліки.

Перш за все люди боролись з відчуттям болі… Для знеболювання та підвищення життєдіяльності населення Східної Азії використовувало чай, Африки — каву та горіхи кола, Центральної Америки — листя мате, індіанці Амазонки — гуарану. Згодом у всих цих рослин було знайдено об’єднуючу речовину — алкалоїд кофеїн. Так завдяки природній спостережливості, перевіреній роками та тисячоліттями народній мудрості починаються витоки предмету фітотерапії.

Вже перші народи, які жили задовго до нашої ери, — шумери, асирійці, вавілоняни — мали великі пізнання в використанні лікарських рослин, про що стверджують клинописні тексти. Але найбільш широкі викладки з цього питання в регіонах Ближнього Сходу знаходимо в греків.

Гіппократ (460 — 377 р. до н. е.) написав твір “Corpus Hyppokratium”, де описав більше ніж 230 лікарських рослин, що використовувалися в лікуванні в ті часи.

В давньому Римі спеціалістом в цій сфері був К. Гален (131 — 201 р. до н. е.), який започаткував екстрактові препарати, які сьогодні відомі як галенові.

Також з давнини йде інформація про використання рослин в Південно-Східній Азії, особливо в Китаї. Китайська медицина вважається найбільш давньою: ще за 3000 р. до н. е. в Китаї використовували 230 лікарських і отруйних рослин. З появою письма цей досвід був занесений в “Книгу про Трави” (“Бень-цао”).

Індійська медицина теж має свою оригінальну філософію та асортимент ліків, які базуються на травах. “Аюр-веда” дає відомості про більш як 700 трав, використовуваних у лікуванні, про що яскраво було описано доктором Сушрута (шосте століття до н. е.).

На базі індійської виникла й тібетська медицина, книга “Жуд-ші” (“Сутність цілющого”), яка викладена на базі “Аюр-веди”.

Досить великий слід в цей предмет внесли арабські вчені-медики. Найбільшу популярність має син таджикського народу Абу Алі-Ібн Сіна із Бухари, який жив в 980 — 1037 роках. Його книга “Канон лікувальної справи” став надовго популярною книгою як арабів, так і європейців. Два томи книги (2-й і 5-й) повністю присвячені лікарським рослинам, яким автор приділяв найбільшу увагу в методах оздоровлення.

В ті часи в Європі рівень медичних знань був низький. В основному йшли “арабським” шляхом і завозили рослини з арабських країн. Та все ж підхід знаменитого вченого Парацельса (1493 — 1541рр.) дав початок вивченню хімічного складу лікарських рослин. Так було покладено новий напрямок у фітотерапії — аналіз хімічного складу рослин та пошук “діючих” агентів цих речовин.

Що стосується наших земель, то Трипільська Культура має глибокі корені свого розвитку. Культура, яка являла себе як землеробна, використовувала рослини і як основу харчування, так і виготовлення з них одягу; також лікування травами, оліями з квітів та виготовленням сури (сьогоднішній йогурт). Сура виготовлялася з молока і трав. В молоко клали цілющі трави та ставили на сонці зкислятись. Цей процес називався сурожінням. Напій був дуже корисним і допомагав при багатьох хворобах.

З привнесенням на територію України християнства було певною мірою притиснуте народне знахарство та використання народних методів лікування, але… Тактичний хід старців давньої Русі зміг певною мірою в Православії замаскувати родинну Трипільську Культуру і зберегти Звичаї народу, заодно і в церкву пронести використання рослинних олій як унікальний діючий зцілюючий фактор.

Цитата з книги “Житие, Пророчества, наставления Преподобного Серафима Саровского”:

“Много различных исцелений совершил над тяжко больными преподобный Серафим, многие из них записаны, другие остались записаными лишь на скрижалях сердец облагодетельствованных им; в кратком сказании о жизни угодника Божия недостало бы им места. Во всех этих случаях старец, как мы о том упоминали, имел обычай мазать больных маслом из лампады, горевшей пред его келейной иконой Богоматери — Умиления, и когда его вопрошали, почему он это делает, отвечал:

— Мы читаем в Писании, что апостолы мазали маслом и многие больные от сего исцелялись. Кому же следовать нам, как не апостолам?

И помазанные преподобным больные получали исцеления.”

Щодо давньої Росії, то дієво це питання було поставлено Російською Академією наук, створеною в 1724р. Але й тут була слабкість: весь час використовували виключно імпортовані лікарські рослини. І вже тільки при соціалістичній владі було взято курс на дослідження своїх вітчизняних лікарських рослин.

Останніми роками уже на території України пішов повальний штурм розвитку народної медицини. Нехай це стихійно виглядає, та все ж являється кроком до знаходження діалогу між світом Людей та світом Природи.

Маємо надію, що сьогодення зробить свій вірний вибір, і люди примиряться зі світом Природи, будуть її шанувати, а за це трави нашої землі будуть поїти нас оздоровчими чаями та зцілювати життєдайними оліями і насолоджувати приємними ароматами.

продовження

E-mail:  didgrin@gmail.com

та в електронному листі вкажіть, яку саме книгу ви замовляєте. Рекомендую замовляти двомовні книги (українська-англійська), це допоможе Вам у вивченні дружньої мови. Більш детально про користь книг з паралельним текстом дивись ТУТ.

Також можна замовити книги у видавництві «Піраміда» ось ТУТ, там же залишити відгук про книгу, за що буду Щиро Вдячний.

+38-067-81-004-18

З Повагою Сергій Гриневич

Перші книга Сергія Гриневича “Уроки Дедушки Григора” були видані в 1994 році.

Потім книги були перевидані і вже мали назву “Секреты Седого Знахаря“:

З 1996 по 1998 книги великими тиражами друкувались донецьким видавництвом “Сталкер“:

Далі були такі авторські версії:

Перші видання українською мовою — 1996 і 2005 роки:

Книга “Секреты Седого Знахаря” також була видана  у 2008 році:

Було також ексклюзивне видання в Польші,  Янушем Хойнацьким, власником компанії “Ласкомекс” : 1998 й рік.

Також вдячний Эстонії і перекладачу Хелі Хейн за видання моїх книг у 2004-му році:

Моринці, Черкаська область. В яру біля хатини, де народився Тарас Шевченко, вирішили ми з Станіславом Суржко викопати Криницю (бо у старій не було ні краплини води). Погодили ідею з місцевим головою Євгенієм, і взялись за справу восени 2017 року.
Зимою вже пили воду — Чисту та Смачну!

А весною вода полилась через верх!!! Ото було чудо!!!

Влітку 2018 Криниця була оформлена. Володимир Пилат, засновник бойового Гопака, подарував чашку та тарілку від глуховських Козаків. Тарілку поцупили швидко, а чашка — до сих пір на місці (червень 2019).

А в цьому році я зробив маленькі репортажі від Кринички-Джерела та помістив їх у YouTube:

1-Слова Станіслава про Шлях до Джерела
2-Дмитро набирає Води

На екскурсію до музею приїхали Діти, У спеку попити Живої води — то Чудово!!!
3-Дітки біля Криниці 1
4-Дітки біля Криниці 2

Про цілющі властивості Води з цього Джерела — Віктор Омелянович, цілитель з Києва, 85 років, і репродукція його Ікони — теж поруч з Криницею…
5-Дід Віктор біля Джерела

Матерям, Дружинам, Дочкам Присвячується…

*** Можна послухати книгу в авторському звучанні на каналі YouTube

Вітаю вас, любі мої Співрозмовники!
Довгий-довгий час визрівала ця книга…
Як назвати її? – думав. «Чоловік і Жінка»? – «Він і Вона»? Ні, не те…
І ось сьогодні, шістнадцятого червня тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ятого року, в день, під час грози, під захват блискавок і грому над Києвом, я почув назву моєї чергової книги:
“Душа Жінки”
Так, так, Любі мої!
Ні, не про голу анатомію кохання, не тільки про фізичні відносини статей я хотів і бажав писати. Я хочу звести на достойне місце Святу Святих
— Матір, Жінку, Любов Світу…
Чи можу я бути байдужим свідком Вашої Величі і Вашої вічної Жіночої, Материнської Скорботи?
Відчуваю себе зобов’язаним сказати…
Про те, що відчуваю, що думаю про Вас…
Захоплююсь Вами, Любі наші Жінки!
В наш перехідний епохальний час Ви – Істинні Перлини Любові і Краси, Берегині…
Ви зберегли, уберегли, виносили у Серцях Ваших Живу Люблячу Душу.
Благо Вам, Любі…
Душа Жінки…
Яким таємничим магнетизмом притягує вона чоловіків! Чим більш мужній Він, тим більше здатен побачити Її Душу…
Ікона Матері Божої…
Із сином на руках, з Божественною журбою про долі людські Здіймається Лик Богородиці…
Переддень Нової Епохи. Новий Син. Нова Людина…
Мати- в Красі і Силі Своїй.
Мати-Богородиця, яка вміщає в собі Душі Жінок…
Душа Жінки – ти частина Великої Душі Матері Світів!
Ти – Дружина Батька – Світла!
Ти Даруєш Світові Сина!

Промінь Світла у Темному Царстві…

Вулиці міста, наповнені рухом… Рухом… Життям… Серпень дев’яносто п’ятого…
Життя, але якесь неживе… Неживе душою… Потьмянілі очі, похмурі обличчя, розлючені жести…
Що це? — Вихід Плутона зі Скорпіона…
Темне Царство? – ЧИСТИЛИЩЕ. «Хто Вижив- той Буде!»
Потьмянілі очі, похмурі обличчя, розлючені жести…
З ностальгією впиваємось в екрани телевізорів, коли показують фільми соціалістичного минулого: «Іван Бровкін», «Максим Перепелиця», «У бій ідуть одні старики», «Королева бензоколонки», «Бережись автомобіля»…
Чого не вистачає нам зараз? – Душі! Любові! Світла і Чистоти!..
Взаємо-розуміння і Взаємо-ввічливості!..
Скорпіон – це Емоція і Секс.
Стрілець – Світло і Правдивість, Повернення до Витоків Батька. Пам’ять про Добре Учора заради Благого Завтра…
А Любов? – Де Любов?
Ура! – Є! – Ось, дивіться! Іде дівчина, а в очах – вогник Щасливої Душі, вогник Взаємного почуття! – Хіба не чудо?
А ось ще – дивіться! Прекрасна, Достойна Жінка! Впевнена у собі, вона дихає Чарівністю і Силою! Літня Любов…
Дивіться! Дивіться! На лавочці у парку Бабуся в’яже внуку світер! Яка Доброта в її очах, яка Щира турбота про Майбутнє покоління! Любов Зріла, Осіння…
Любов не вмирає. Любов Жива…
«Люди зустрічаються,
Люди закохуються, одружуються…»
Любов Світить.
Маємо Надію, що Буде Благо.

Велике в Малому

Мотрійки… У більшій – менша…
Так у світі – цикл в циклі, життя в житті…
Душа Жінки… Хто ж Вона – Найбільша і Найменша, Близька і Перша?
Так, так – Мати…
Наша земна, проста, надійна і щира, та, яка дала нам життя у тілі, у душі і у дусі.
Чи мав я право не сказати про Неї? Початок Життя живого – у Ній. Наша маленька Мама – наша Велика Матір Світу!
Тобі, Матір, присвячується ця Книга.
Тобі, Мати Велика, тобі, що народила і тіло і душу, тобі – Жінка!
Намагаюсь, буду намагатись бути максимально щирим у сказаннях книги, щоб йшло слово від душі – душі чоловіка…
Дякую тобі, Мамо.
Дякую тобі за те, що я є.
Дякую за те, що дала мені серце того, хто вміє бачити Світ.
Дякую за те, що завжди нагадуєш про щедрість Душі Жіночої своєю безкорисливою добротою до нас – дітей своїх.
Дякую за посмішку, Дякую і за сльози…
Посмішка осяює нас, Сльоза змушує не зачерствіти серцем, вчить співчувати…
Дякую за те, що Ти є.
Будьте вічно – Матері!
Ми будемо любити Вас — Матері!
Вас — Душа Жінки. Велика, Неосяжна, Непізнана, Невичерпна Щедрістютю та Любовю

Пошук Захищеності

Вічна туга Її за Ним…
До чого прагне Жінка? Що томить її душу, не дає спокою? Чому самотня? Де її дзеркало?
Дзеркало!!!… Так – вона шукає Дзеркало!.. Жінка шукає чисту Гладь Води, щоб побачити Відображення Образу Свого…
Русалонька…
Пристрасть Її до Чистої Води – пристрасть до Величного Відображення її Краси…
Венера-Любов залучена у вічний пошук Розчинення. Бог Розчинення – Нептун… Молодість і Старість… Краса і Мудра Сила…
Жива лугова Квітка і Озерна гладь…
Вона, що Вічно Народжує і Він, що Вічно Розчиняє води Свої… В Ній – Творіння. В Ньому – Руйнування через розчинення у Спокої…
До чого ж прагне Жінка? — Знаю, мої Любі, знаю! Вона шукає Спокою і Захисту на Грудях у справжнього Чоловіка! Вона, грайлива Венера, потребує Захисника, який взяв би на себе Відповідальність за Її відпочинок і спокій… На грудях у Чоловіка… Чоловіка! Справжнього Чоловіка!..
Який Взяв на себе Відповідальність…
Відповідальність за Її спокій, за Її грайливість Венери і за Її велику роль Матері Світу!..
Захистити, Зігріти, Заспокоїти, Подарувати Ласку і Любов Великого Батька-Світу…
Де це все у Нього? – У Серці, в грудях…
Як почути? – Поклади голову свою, Мила Жінко, на його груди і послухай Гімн Його Серця, відчуй Любов Ніжну його грубої Чоловічої сутності, відчуй Спокій і Розчинення від його Відповідальності перед тобою і Надійності твого справжнього Дому!..

Яблуко Спокуси

Плід Дерева Пізнання отруйний…
Єва, скуштувавши Плід, здійснила перший гріх людей… Так кажуть… Плід Дерева райського – отруйний…
Але чому? Бажаючи Пізнання – ми змінюємось, змінюючи світ навколо нас. Що ж тут поганого вбачає обвинувач, кажучи – «гріх»?
– Сором???…
Відчуття сорому не притаманне Янголам…
Так, так, Янгол – це Чиста Щирість. Щирість – Оголення, граничне одкровення…
Воланд поставив умову Маргариті. Пам’ятаєте?
Вона здолала у собі сором, за що і стала сильнішою за цей світ, бо відстояла свою Любов, її Янгольську Світлу Природу.
Сором’язливість… Властивість грішного Янгола, який зійшов з Небес на Землю. Адам і Єва, які початково були Єдиним Чистим Янголом, опускаються у Світ цей, тому що згрішили…
Бажаючи Пізнати Бога у собі, вони поринули у пізнання Сутності Любові… Але чи це гріх?
Сім’я полишає зів’явшу Квітку – хіба ж це гріх?
Для того, щоб дати Нову Квітку! – Гріх?..
Сором’язливість…
Найвеличніша і найдосконаліша якість людей, бо це перша сходина Адама на шляху вниз, до Землі, до Матері…
Сором’язливість – вказівка на божественну природу людську… Перший крок від Сяйва Царства Небесного до Богоспівтворчості….
Що-що? Богоспівтворчість?
Так, Любі мої, так! Який толк у безплідному Сяйві Янгола, незмінному і неосяжному?
Людина – Бог на Землі, Бог Світів Народження і Смертей, Бог Світів Створення і Руйнування.
Бог у Часі. Бог у Розвитку. Бог у Творчості.
Янгол гірше? – Та ні, ні!
Янгол – Постійна Чиста Істина.
Людина – Мінлива Ілюзорна Форма.

Було…

Янгол – Чиста Щирість. Дві половинки Душі. Він і Вона в Єдиному. Постійна Сутність Світу…
Постійність? – Суєта суєт…
Звідки це відомо? – Було… Було…
Ми – розділені половинки Душі Янгола… Тому і самотні, у постійному пошуку своєї Пари.
Янгол був Світлом. Янгол є Світло. Але… є і Змій. Спокуса… Сила Мінлива, Сила Діяльна, Сила Знаюча, що є «інший» світ, світ ілюзорних форм, світ сутностей, які розвиваються і руйнуються…
Змій знає це. Янгол – не знає цього. Але Янгол захотів пізнати, і вкусив Яблуко гріха: забажав пізнати своє Зовнішнє…
Вона сховала за листям свою Квітку. Він сховав свою Силу… Що сховано – має бути пізнаним! Ось вам і стимул, ось вам і поштовх до Фізичного Творіння!
Дізнатись, що приховано. Діяти, не знаючи, що буде. Іти шляхом Бажання…
Шляхом Бажання… Бажання пізнати приховане, Таємницю…
Одвічний супутник наш – нездоланне бажання відкрити завісу над Загадкою…
І цією першою загадкою для Янгола стала пов’язка на стегнах Єви; пов’язка, яка приховує найбожественніше творіння – Квітку Душі Жінки…
Не обманюйте себе, Мужі! Найбільше ваше бажання, найсокровенніший ваш намір – узріти Квітку Бога, Квітку, сховану в Кожній, Кожній, Кожній Жінці…
Бо вона того ВАРТА…

Секс, Любов і Творіння

Марс запліднює Венеру, породжуючи тіло Землі…
Секс фізичний створює матеріальне тіло…
Подих Життя – вдих Венери і видих Марса. Пасивне внутрішнє жіноче і активне зовнішнє чоловіче. Нерухома яйцеклітина на самоті і прудкі грайливі сперматозоїди…
Вона та Він. Поєднання тіл – любов фізична, що створює Тіло Немовляти…
Світло Любові в очах Душі… Чи бачив ти, мій Читачу, Очі Душевної Любові? — Гадаю – так! Ти не міг не бачити цих Очей!
Вони Сяють! Вони заражають тебе своїм Золотим Сяйвом, змушують тебе прийняти їх Світло і діляться з тобою Крилами Польоту Розчиненого Блаженства Нептуна!
— Очі Закоханих? – Ні! – Очі закоханих сумні, тому що закоханість – властивість Венери, любові тілесної… Це очі не просто закоханих, ні. Це очі Щасливих!
— Щастя? – запитаєте. – Так, так, — Щастя! Тому як лише Душевна Любов дарує людині Благо Щастя! Любити Душою і заражати нас своєю Любов’ю і своєю присутністю Божественного Світла.
Розчиняюче Сяйво Щастя — ось що таке Душевний Оргазм, Душевна Любов…
Та ось – і Очі Старця… Справедлива Безмежність… Справедлива – тому що не ділить світ на «погане» і «добре», тому що визнає і Батька, і Матір. Безмежність – тому що Старець завжди в Ньому, в Єдиному і Множинному… У Малому і у Великому… Без кінця, без початку…
А це вже, Діти мої, Любов Духовна…
Батько і Мати у Єдності своїй…
Справедлива Безмежність…

Народження Тіла

Вона – завжди самотня своєю наповненістю і очукує на Нього… Він – завжди наповнений активністю, неспокоєм, завжди у русі, у пошуці Її… Вона – очікує, вдихає. Він – шукає, видихає. За Місяцем, управителем тіл Землі і рефлексів тілесних, Велика Мати Світів – Матка – вивільнює на світ своїх доньок-яйцеклітин…
І вони очікують…
Безладно нишпорять маленькі воїни Марса, сліпі і рухливі, часом безвідповідальні, як сама сутність чоловічого роду…
Жінки посміхнулись, чоловіки напружились…
«Удар по честі чоловічій?» — Терпіть!.. Не вмієте терпіти, не вмієте чекати… Це можуть лише Вони, наші Богині-Жінки! Це Їм дано терпіння: очікування на чоловіка, дев’ять місяців терпіння на те, щоб виносити немовля, терпіння при пологах, терпіння під час росту дитини, терпіння від образ… Вони вміють терпіти…
Навчіться і ви, Чоловіки. Почніть з того, що стерпите у цій книзі правду про нас (нас! – тому як Дід – теж чоловік)…
Отже, пішли далі: Вона дочекалась, Він прийшов, дістався місця свого основного призначення. Відбулось запліднення… А далі? — Ми вже маємо Матеріал!
СТОП! — Пам’ятаєте, чому вас вчив Дід?
Для того, щоб побудувати Будинок, потрібен не лише Матеріал, але й… Майстер! Хто ж той Майстер, що будує Тіло, використовуючи Матеріал Її і програму-проект Його? — Цей Майстер – Душа!
Хромосоми, поділившись і знову з’єднавшись у новому порядку, визначають проект Нового Тіла, тіла Немовляти… «Яєчний жовток» служить першочерговим запасом Матеріалу, але Майстер?..
Майстер – це Душі матері і батька, Стан Душі ЇЇ і Стан Душі Його на момент їх фізичної близькості…

Народження Душі

“ … Кто, гусеницу видя на коре
О будущей заговорит с ней пище?
Кто куколке, на утренней заре
Разбить поможет нежное жилище?
Но путы разорвать настанет срок,
И к розе полетит вспорхнувший мотылек…”
( И.В.Гете “Ильменау”)

ЧИ знаємо ми, чи розуміємо, яким важливим є наш душевний стан у момент інтимної близькості?
Чи усвідомлюємо ми, що об’єднуючись у симпатії і любові душевній, ми тим самим «запліднюєм» душу Нової Людини?
«Я Люболю цю Жінку», — співає Його Серце.
«Я Люблю цього Чоловіка», — резонує Серце Жінки…
Взаємна Симпатія. Взаємна Любов. Плід Взаємності і Любові — Блага Душа Плоду! Так, так, любі мої… Про це варто пам’ятати завжди. Любов — Великий Майстер Створення Душ. Тому як лише Любов здатна чарівним способом виростити клітини, підтримати онтогенез — індивідуальний розвиток тіла, стати Зерном Завтрашньої Новонародженої Людини, — і подалі повести її у Життя…
Марс і Венера створюють Тіло. НАТХНЕННИЙ Майстер Нептун – то є Душа, яка творить Будівлю Тіла-Храма…
Поки ми були під серцем Матері, нами «займався» Великий Майстер Душ, створюючи нас відповідно до свого рівня майстерності…
Рівню майстерності? — Так, не у кожного однаково Благою є душа, бо не кожна пара зіткана Любов’ю, адже так!.. Не кожен з нас любив душею, коли «любив» тілом! Це наш гріх, наше невігластво творить, ліпить несвідомими близькостями нестійкі, хворобливі, слабенькі душі…
Саме ми, ми!.. Винні у недосконалостях дітей своїх! І не тим, що «не в той день і не при тому Місяці зачали», а тим, що зачали без взаємної Любові, без Симпатії!..
І важка вагітність, і хвороби новонароджених, і слабкі, безсилі душі невдячних потомків – результат нашої Безвідповідальності…
Тому не поєднуйтесь без Любові, без Симпатії, без Щирої Поваги до того, хто розділяє з Вами Таїнство Творіння Вищої Богоспівтворчості, Таїнство Любові Жінки і Чоловіка!..
Літня ніч…
Лежиш на верхівці пагорба над могутнім і старим Дніпром, дивишся у небо… Кличе, розчиняє Височінь… Нептун…
Він не тільки у Глибинах океанів… Він також у Безмірності Висот… А може?.. Небо так само Бездонне як і Глиб Океана???
Світ – Океан… Великий Океан Царства Нептуна…
Царства Розчинення у Взаємній Любові і Злагоді…
Тіло розчиняється у Просторі, а Увага лине на крилах літньої липневої ночі до тієї Безмірності, Бездонності і Безмежності Всесвіту… «Я вічний, бо я існую»…
Я Був, я Є, і я Буду Завжди, — говорить Сутність Храму Серця…
Серце… Розум – то є Голова – дитя Сонця, Духу і Батька. Тіло, Воля, Живіт Життя – то є дитя Плутона, Матері Світів, Духу Святого…
— А Серце???
— Серце – це Людина, це Любов… Любов – розчинення, коли любиш не когось або щось, а все… Все – що навкруги тебе… Твій СВІТ…
Любити не любов’ю власника, а любов’ю турботливого Батька і вірного Сина… Смиренного і Співчутливого…
Любов – у Серці, в Душі… Голова – то є Розум. Живіт – то є Воля…
Серце – Душа, Любов… Любов Спів-участі, Спів-творчості, Спорідненості до Великого Творення Світів…
Нас немає… бо ми були, є і будемо завжди…
Немає нас як окреме Его, як Самозакоханість…
Бо любити лише себе – це найжахливіший біль, найтяжче покарання від Світу…
Це покинутий Батьком і Матір’ю син…
Любіть і себе, і Світ…
І буде благо!

Втілення Духу

Батько і Мати. Розум і Воля. Небо і Земля. Непроявлений Задум і Проявлена Природа-Форма… Любов Духу – Великий Космічний Акт… Конфлікт? – Пошук Єдності серед Множини…
Сонце – це Воля Батька, Розум Задуму. Підпирає ж нашу Сонячну систему планета Плутон, Великий Бог Підземних Твердинь. Стоїмо на пагорбі, повертаємо лик-чоло своє до Батька-Сонця, а «кінський хвіст» крижі нашої спрямований до Матері-Землі…
Над маківкою нашою – іскра Сонця. А у статевих залозах чоловіка і в матці жінок прихована фатальна воля Плутона…
Батько Небесний кличе нас Вгору, до Безмежного. Мати-Воля пробуджує в нас жагу до Життя, жагу динамічних змін, жагу болі і радості, моментів екстазу і розлучення з ним, любов і ненависть – велику творчу Силу Матері Світів…
Є тут, Шановні мої, одна загадка…
Чому Він і Вона так нестримно залучені у необхідність творити через воз’єднання, через злиття двох тіл в аурі Кохання? У маленькому спритному сперматозоїді обов’язково, обов’язково живе Плутон!.. Так… Великий Бог-Воля оселився саме в нашій малесенькій «дрібничці»…
І все? І весь секрет?
Ні. Є й «продовження». Великий Бог-Воля благословив Задум свій у Матці жінки…
У самому центрі цього божественного органу знаходиться невидима для матеріального ока Чарівна Сяюча Червона Квітка!
Вона видима Духом і відчутна Душею.
Людина, яка потонула у невігластві, не здатна ні відчути, ні вгледіти Її. Тому і оскверняє своєю зверхньою поведінкою до Жінки все таїнство Великого Сяйва…
Людина душі здатна відчувати Дім свій, тому і з’являється в ній Любов до душі Жінки… Така чоловіча душа прагне торкнутись Квітки Життя… Духовний муж – Обожествляє Жінку!..
За її Велику Місію Матеріального Творця, за те, що Вона носить і береже Найцінніше – можливість народжувати Дитя…
Вдумайтесь: матеріальний вияв Бога-Плутона у сперматозоїді; духовний вияв Бога у сяйві матки…
Видимий Синій Промінь сперматозоїда прямує на побачення до жіночої яйцеклітини, — його вабить поклик Чарівної Червоної Квітки. Задумайтесь знову і знову, щоб побачити, що не гріхопадіння притягує нас до сексуальної близькості, а Великий Задум Життя!.. Червона Квітка Жіночого Лона – Велика Матір Світів! Енергійний «боєць-сперматозоїд» — Інструмент Великого Деміурга-Творця!..
Вони не мають права не любити!
Їм дано лише одне – Любити і прямувати один до одного, долаючи будь-які перешкоди: і матерію, і час…
Ні в кого з нас немає жодних шансів завадити Їм зустрітись… Він і Вона завжди знаходять Один Одного…
Нехай це нелегко, нехай це далеко, нехай це довго, але… Любов Подолає Перешкоди… Тому що Бог від тієї ж Любові створив Перешкоди для Закоханих. Для чого? – Для того, щоб подолання Перешкод ще більше возвеличувало благородство і цінність Задуму, Силу Любові, Любові Духовної, Любові до Життя, Любові до Жінки не тільки за те, що в молодості вона гарна тілом, але й за те, що вона Завжди Душа, Завжди Мати, Завжди Берегиня Божественного Лона, де Завжди живе Квітка Матеріального Творіння, очікуючи, терпляче очікуючи свого малесенького запилювача-чоловіка…
/із книги Сергія Гриневича «Душа Жінки», переклад Богдани Полтавець/

СОРОМ’ЯЗЛИВІСТЬ

Так, Так, і ще раз Так! Жінки – прекрасні!
Венера подарувала Жінці чудову прикрасу – Сором’язливість…
Хіба можна втриматись від спокуси милуватись Жінкою? Пристрасність? Сексуальність? Та чи не Пристрасність є самим Життям, Життєвою Силою? І чи не Бажання мати Кохання керує нами з глибин сутності?
Так, Творець мудро розставив пастки, помістивши в них, у якості приманки, задоволення від Оргазму…
Як по-іншому змусити життя Розвиватись і Самовідтворюватись? – Як по-іншому сказати сутності нашій: «Живіть, Любіть один одного в парі, виховуйте дітей і наслідуйте Найкраще із самих себе!»?
Не почують вуха… Не побачать очі… Проте Пристрасть – Змусить! Чим розвиненіше тіло, чим чуттєвіша душа, чим міцніший дух, тим краще відчуваєш і боготвориш це сором’язливе дитя Венери…
Чи легко? – Хочеться вигукнути:
«Та заберіть мене звідси! Вони ж такі Прекрасні!
Знаєте, як спокійно і безпечно відчуваєш себе від благословляючої посмішки Материнської Душі…
Знаєте, як прибуває сила і дух, коли зробив для Жінки щось хороше…
Заберіть мене звідси! Бо я не можу не любити Їх!..»
«Ти можеш!» – каже внутрішній голос. «Ти маєш їх Любити!» — повторює.
«Але як?» — «Та все просто, Друже: Люби Дім Свій. І говори друзям: «Любіть домівку свою, бо то є Чудо Творіння. Хай буде так…»
«Мені, мабуть, соромно зараз про таке говорити…»
«І тобі теж соромно, отаке…» — каже внутрішній голос .
— Значить і ти – теж Жіночність…
— Сором’язливість – жіночна якість?
— Так, Друже. Ти, чоловіче, засоромився своєї сповіді, так само як Краса Венери соромиться своєї Божественності…
— Отже той, хто соромиться, — у глибині своєї сутності відчуває свою довершену Красу-Гармонію?
— Так, мій Друже. Відчуває. І не лише відчуває, а й береже! Береже від недобрих очей і збочених поглядів… Чим сором’язливіша людина, тим вона чуттєвіша і пристрасніша, бо вона знає, звідки прийшла…
— Звідки ж, скажіть?
— З Небес, від Досконалого Батька.
— Куди? На Землю?
— До Великої Матері… Людина – це Янгол, Син Батька і Матері… Сором’язливість виділяє її серед менш розвинених істот. Вона ж, Сором’язливість, прикрашає її, стверджуючи відповідальність і обов’язок перед Світом.
— Відповідальність за що?
— За Життя на Землі, за Майбутнє і Минуле…
— А обов’язок?
— Обов’язок – Вічний… Істота має Існувати, що значить по-всякому перешкоджати приходу Смерті…
— Смерті? Хіба ми не безсмертні?
— Безсмертні єдиним духом, але… смертні, Друже, смертні тілом.
— Я радий, що є втіха: «безсмертні духом».
— Не вір мені, мій Друже. Не вір. Я тут схоже лукавлю… Бо хто ж із нас, живих, торкнувся рукою до духа? Або понюхав його? Або відчув? Дух – невловимий, невидимий, невідчутний…
— Його… немає?
— Він – пустотний, як Ніщо…
— Сумно…
— Живи! Живи, бо ти був, є і будеш невсевидящим і невсезнаючим… – Ти ніколи нічого повністю не знав і не будеш знати до кінця! Із Знання у тобі є лише Місце, і Місце це носить ім’я Сором! Сором, якого ніхто і ніколи не пояснює і не пояснить…
Сором, причина вигнання нас, Тебе і Її, з Раю, причина Розділення Янгола на два Крила – Чоловіка і Жінку…
Велика Таємниця для самого Творця-Бога, як і його близнюка Руйнівника-Звіра…
—“Діа“… “Діа-вол”… “Діа-лог”…
— Спустіться на землю, пане хороший, інакше я назву ваші «діалоги» «записками божевільного»…
— Добре, добре, я «спускаюсь»… І тим паче хочу вам повідомити, що Жінка — Прекрасна! Особливо, коли соромиться…
— Милі Дами! Ви тільки послухайте, як захищає Вас цей божевільний писака! Він що, уявив себе таким-собі «Рятівником» і забажав віддати всього себе Вам? А ми для чого? Навіщо тоді ми – решта чоловіків? Він що, хоче всю нашу земну кулю перетворити на свій Гарем, а нас зробити рабами – євнухами? – Оце так замахнувся!
— Вибачте, мій Друже! Хіба не ви повинні у тому, що ваша рідна законна дружина мучиться від самотності, від незахищеності? Хіба не ви винні у її сльозах «у подушку»? Хіба не ви змушуєте жінку свою працювати на п’яти роботах і годувати усіх вас – і синів, і чоловіка? Чи не ви дозволяєте своїй єдиній тягати важелезні сумки? Не ви забуваєте вранці сказати: «Яка ти гарна, моя Єдина, Кохана і Чарівна Квітко?!» — Ви поховали у Жіночій Душі сором’язливість, заграючи з чужими доньками і чужими жінками, тим самим породжуючи блуд…
— А ти? Хіба ж ти не такий?
— Так, і я, мабуть, теж такий… Але трохи і не такий… Я інколи визнаю свою провину, свою холодність і свою лукаву чоловічу природу і хочу Змінитись. Ми всі такі… Інколи… Інколи можемо призадуматись…
Нажаль, вміємо витягувати Сльозу з очей Жінок, і, може, на щастя, Світу дістався великий подарунок від нас, маси заклопотаних у своїх життєвих баталіях чоловіків, — Достойна, Вірна, Любляча Жіноча Душа…

СИЛА ТВОРІННЯ…

Починаємо з Висот…
— Хто ти, Чоловіче?
— Я – Сонце, Рука Творця.
— Хто ти, Жінко?
— Я – Сила, котра Творить Світ.
— Для чого ви є у Світі?
— Для того, щоб Любити або Ненавидіти.
— Для чого Любити?
— Щоб Створювати: народжувати Дітей і виховувати їх.
— Для чого Ненавидіти?
— Щоб руйнувати ліниве і завершене.
— Завершене?
— Так. Що Завершене, те підлягає Самознищенню…
— Не зрозумів.
— Руйнуванню ззовні піддається все те, що перешкоджає Самовдосконаленню. Руйнуванню зсередини піддається те, що вже досягло Досконалості.
— Ненависть – руйнування?
— Ненависть – Очищення Смертю.
— Любов – Очищення Життям?
— Вірно… Чоловік і Жінка – дві сутності Творця, і якщо Сила Творіння живе у лоні Жінки, то Дзеркало Сили, Інструмент її проявлення укладений в Марсі, Чоловіку і батькові Дітей…
— Не вірно, не вірно! Де ж Сила в Жінці?
— Сила – в її Волі, Природній Мудрості.
— А у Чоловіка мудрості немає?
— У Чоловіка Мудрість Усвідомлення, Мудрість Розуму. Воля – це Природня Мудрість, а Розум — Мудрість Усвідомлена. Творець благословив Чоловіка в Голову, а Дружину – в Лоно…
— А справедливо?
— Так є завжди! Закон…
Підходимо до Низів…
— Як проявляється Мудрість Жінки?
— Без Чоловіка – як Мудрість не проявляється… Немає Дзеркала. Чоловік – Дзеркало Жінки. Жінка може бути Прекрасна лише коли є Спостерігач. Дзеркало. Тому Жінка «любить вухами»… Вона знає свою Початкову Красу, але… потребує підтвердження! Цим підтвердженням і являються «компліменти», «зізнання у любові», «натхненні вірші на честь Дами Серця»…
Чого хоче Жінка? – Перш за все, перш за все! – підтвердження своєї виключної цінності, своєї незрівнянної краси!..
— Егоїзм?
— Жінка егоцентрична за своєю природою… Тому Сила – це Центр! Жінка – Вихор Сили Творіння, тому її Лоно – спрямовує всередину…
— Тоді Чоловік має завжди бути конусом?
— Чоловік ніколи не був, не є і не буде егоцентричним: він – порожній Силою! Ніколи її не мав, не має і не буде мати, якщо не отримає від Жінки…
— Ображаєте!
— Чоловік – Інструмент Сили, або Раб Жінки.
— Але патріархат!
— Тільки у примітивній цивілізації! Тільки у примітивній! Древній слов’янин шанував Дружину, Жінку – Голову Роду, Матір Світу! Культ Сонця шанував Матір свою… Культ Місяця – культ зради і похоті скинув верховенство Жінки, підкорив її грубою силою і створив Гарем…
— Але сила – є; груба, але сила!
— Груба сила – це безсилля. Безвольність і нікчемність… Протест боягуза проти тягот Світу. Тому як Світ вимагає творчої праці, а безвольність і нікчемність нишпорять у пошуках бездумного, безвідповідального плотолюбства, тішення своєї похоті… Жирне, спітніле і смердюче створіння – хтивий чоловічок… Мерзенне породження Ліні… Лінь – найвеличніший із пороків… Лінь – порок ураженого Місяця, хрещена мати безвольності і розпаду, розкладання і гниття…
— Патріархат – розпад?
— Так. Там, де не цінують Материнство – Любов не живе… Любов лише там, де присутня Щира Любов до Матері, Шанування Батька, Вірність Дружині, Турбота про Дітей…
Такими були наші предки… Такою була Трипільська Культура. Слава Богу, час робить свою справу, повертаючи Колесо Життя! Ми знову вхожимо у цикл Матріархату, в епоху Братства, Договору і Щирої Дружби та Взаємоповаги.
/із книги Сергія Гриневича «Душа Жінки», переклад Богдани Полтавець/

продовження