Глава третья
Гуны, Готы, Галлы

Оттолкнемся в анализе от скифов.
Кто такие скифы? Билык:
“Загляньмо до словника вже згадуваного київського еллініста Поспіміля. Там усі слова, що мають у собі корінь “скіф”, означають дуже близькі поняття: “скіф-ропос” — похмурий, сердитий; “скіфрадзо” — бути похмурим, сердитим, сумним; “скіфропадзо” — дивитися сердито, похмуро чи сумно.”
“Латинською мовою “суворі” означає “severi”, корінь із цих трьох звуків “с-в-р” ”…
“Царство скіфів було царством северів, яких ми за правилами сучасної фонетики й літературної мови тепер звемо сіверянами. Сіверяни тримали своє військо на південних кордонах країни — на схід від Дніпра, бо вся Лівобережна Україна була споконвіку сіверською землею,..” Читать далее →

Глава вторая
Киев. Гуны

Иван Билык:
“Гельмольд, історик Х11 сторіччя, праця “Хроніка слов’ян”.
Стверджує, що “всі слов’янські землі, які лежать на схід від Даніі й славляться величезними багатствами, датчани називали колись Острогардом, а тепер, у його час, називають їх також Гунігардом — через їхнє населення гунів. Там уміщує він і гунський метрополіс (столицю), який зветься Хуе.””
Итак, обширная территория, населенная гунами со столицей Хуе… Киевская Русь со столицей Киевом. Гунигард с метрополисом Хуе. Читать далее →

Глава первая
Славяне

История Киевского князя Гатыла(Аттила). История Государственности, которая по таинственным причинам укрывалась от населения Европы… Почему так?
Власть Ватикана… Тогдашнего соперника Вольной Руси…
И. Билык:
“… чи міг такий могутній і вельми численний народ, який проіснував у Європі щонайменше чотири століття, якому корився й сплачував данину цілий континент, не залишити по собі жодного сліду?”
Народ, который занимал обширнейшую территорию, канул в лету??? Читать далее →

Глава девятая
Мир иной

37 б
“Се бо ми, русичі, славимо богів наших співами нашими,
і танцями, й ігрищами, і видовищами на славу їм.
Се бо сядьмо на землю
і візьмемо її до рани своєї,
і натовчем (землю) до неї.
А як по смерті своїй станемо перед Мар-Морією,
та щоб сказала (та): “Не можу випити того,
яко наповнений землею,
і не можу його одділити од неї.”
І боги, що там є, скажуть тоді:
“Се русич і залишиться ним,
бо взяв землю до рани своєї
і несе її до Нави.” Читать далее →

Глава седьмая
Дань

Священная Десятина…
Четыре Контура человека, четыре вида Сил, четыре Касты общества, четыре Масти Карт…
Мечи, Материя — тридцать частей от ста.
Чаши, Идея — тридцать частей от ста.
Пантакли, Администрирование — тридцать частей от ста. Посох, Творческая Сила — десять частей от ста (Сварог).
Дереву, Посоху — десятина от прихода.
??
18 а
“… і багатьом дерев’яним богам віддавали честь десятиною.”
??
Из десятины — брали еще десятину (единицу) и отдавали Мать-Сырой-Земле (Велесу).
?? Читать далее →

Глава восьмая
Земля-Матушка

Был Дед-Батюшка, представитель Пра-Рода, и была Земля-Матушка, где Кровь Рода в Нави пребывает…
??
17 в
“Се маємо силу, і було нас багато,
і вороги не були такими численними, як ми.
І ми — русичі, а вороги не є ними
І де пролита кров наша, там є земля наша.”
??
Как видим, не было определенной земли русской; Славянин шел по планете, оседая на земли, где было свободно. Кто же пытался силой свергнуть русов с земель, ими ранее занятых, с теми они сражались, кровь проливая. И та пролитая кровь была связью с Матушкой-Землицей, Клятвой Союза Человека и Земли(!). Читать далее →

Глава шестая
Разъединение Славян

Хорошо, скажете, раз такие они были “хорошие”, то почему же разрушились традиции Древние???
Отвечаю убежденно:
Первое — расселение по Индоевропе. Соединение с иными племенными культурами… Что естественно, явление диффузии…
Первородная Чистая Культура начала поглощаться влиянием Черных Культур, где правились кровавые, даже человеческие, жертвоприношения.
Каста Дедов-Старейшин не могла всегда отстоять Клановую Культуру…
Насилие иных Культур обязательно подтачивало Основы Первородные — таков Закон Диффузии… Читать далее →

Глава пятая
Гигиена, Чистота

26
“Як отці наші, маємо очиститися мольбою в омовінні
і митися, мольби творячи за чисті душі свої і тіла,
яко Сварог уставив ті омовіння і купалища і те вказав;
і не сміємо те покинути.
І миємо тіла й умиємо душі свої в чистих водах живих
і підемо трудитися, всяк день мольби творячи
і суру п’ючи, як і раніше робили…”
??
Чистота тела, чистота души и помыслов, труд и сура в честь Пра-Предков…
Цивилизация Чистого Тела, Белых Льняных Одеяний, Уютного Дома-Очага, Чистых Помыслов, Высоко-энергетического Питания и Памяти Предков — Родословного Дерева…
Истинно Духовная Цивилизация… Читать далее →

Глава четвертая
Сурож

Серьезный и спорный вопрос: были ли у праславян кровавые жертвоприношения?
Мое мнение: не было(!). Славяне, носившие льняные одежды, питались растительностью, также яйцами и молочными продуктами.
??
24 б
“Се богі русі не беруть жертви людської, ані тваринної,
лиш плоди, овочі, квіти, зерно, молоко, суру питну, на травах настояну, і меди,
ніколи не живу птицю, ані рибу.
І се варяги й елани богам дають жертву іну і страшну чоловічу.
І те ми не повинні діяти, яко ми Дажбожі внуки,
і не маємо йти за іними стопами чужими.” Читать далее →

Глава третья
Боги

Попробуем разобраться…
??
1
“Се бо Дажбо створив нам яйце, що є світ-зоря, яка нам сяє. І в тій безодні повісив Дажбо землю нашу, аби тая удержана була. Так се душі пращурів суть. І ті світять зорями нам од Іру… Права бо є таємно уложена Дажбогом, а по ній, як пряжа, тече Ява, і та створила життя наше. А тоді, коли одійде, смерть наступає. Ява тече і твориться в Праві. Нава бо є після них. Доти є Нава і по тому є Нава, а в Праві ж є Ява.
??
Светящийся Кокон, Солнце Мироздания: Свит — Энергия, Зоря — Носитель Энергии. Мир — Тела с Энергией (Свит-зори).
Сила Творения — “душі пращурів”…
Сила Творения — множество Сущностей…
Филогенетическая Сила (Предки) дает толчок выходу Квантовым Силам — Свету, исходящему с Иру-Небес…
Права — Нить Сопричастности.
Ява — Точка Сборки Сущности (Внимания).
Нава — Память о движении Точки по Нити… Читать далее →