Перші книга Сергія Гриневича “Уроки Дедушки Григора” були видані в 1994 році.

Потім книги були перевидані і вже мали назву “Секреты Седого Знахаря“:

З 1996 по 1998 книги великими тиражами друкувались донецьким видавництвом “Сталкер“:

Далі були такі авторські версії:

Перші видання українською мовою — 1996 і 2005 роки:

Книга “Секреты Седого Знахаря” також була видана  у 2008 році:

Було також ексклюзивне видання в Польші,  Янушем Хойнацьким, власником компанії “Ласкомекс” : 1998 й рік.

Також вдячний Эстонії і перекладачу Хелі Хейн за видання моїх книг у 2004-му році:

 

Моринці, Черкаська область. В яру біля хатини, де народився Тарас Шевченко, вирішили ми з Станіславом Суржко викопати Криницю (бо у старій не було ні краплини води). Погодили ідею з місцевим головою Євгенієм, і взялись за справу восени 2017 року.
Зимою вже пили воду — Чисту та Смачну!

А весною вода полилась через верх!!! Ото було чудо!!!

Влітку 2018 Криниця була оформлена. Володимир Пилат, засновник бойового Гопака, подарував чашку та тарілку від глуховських Козаків. Тарілку поцупили швидко, а чашка — до сих пір на місці (червень 2019).

А в цьому році я зробив маленькі репортажі від Кринички-Джерела та помістив їх у YouTube:

1-Слова Станіслава про Шлях до Джерела
2-Дмитро набирає Води

На екскурсію до музею приїхали Діти, У спеку попити Живої води — то Чудово!!!
3-Дітки біля Криниці 1
4-Дітки біля Криниці 2

Про цілющі властивості Води з цього Джерела — Віктор Омелянович, цілитель з Києва, 85 років, і репродукція його Ікони — теж поруч з Криницею…
5-Дід Віктор біля Джерела

 

Матерям, Дружинам, Дочкам Присвячується…

*** Можна послухати книгу в авторському звучанні на каналі YouTube

Вітаю вас, любі мої Співрозмовники!
Довгий-довгий час визрівала ця книга…
Як назвати її? – думав. «Чоловік і Жінка»? – «Він і Вона»? Ні, не те…
І ось сьогодні, шістнадцятого червня тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ятого року, в день, під час грози, під захват блискавок і грому над Києвом, я почув назву моєї чергової книги:
“Душа Жінки”
Так, так, Любі мої!
Ні, не про голу анатомію кохання, не тільки про фізичні відносини статей я хотів і бажав писати. Я хочу звести на достойне місце Святу Святих
— Матір, Жінку, Любов Світу…
Чи можу я бути байдужим свідком Вашої Величі і Вашої вічної Жіночої, Материнської Скорботи?
Відчуваю себе зобов’язаним сказати…
Про те, що відчуваю, що думаю про Вас…
Захоплююсь Вами, Любі наші Жінки!
В наш перехідний епохальний час Ви – Істинні Перлини Любові і Краси, Берегині…
Ви зберегли, уберегли, виносили у Серцях Ваших Живу Люблячу Душу.
Благо Вам, Любі…
Душа Жінки…
Яким таємничим магнетизмом притягує вона чоловіків! Чим більш мужній Він, тим більше здатен побачити Її Душу…
Ікона Матері Божої…
Із сином на руках, з Божественною журбою про долі людські Здіймається Лик Богородиці…
Переддень Нової Епохи. Новий Син. Нова Людина…
Мати- в Красі і Силі Своїй.
Мати-Богородиця, яка вміщає в собі Душі Жінок…
Душа Жінки – ти частина Великої Душі Матері Світів!
Ти – Дружина Батька – Світла!
Ти Даруєш Світові Сина!

Промінь Світла у Темному Царстві…

Вулиці міста, наповнені рухом… Рухом… Життям… Серпень дев’яносто п’ятого…
Життя, але якесь неживе… Неживе душою… Потьмянілі очі, похмурі обличчя, розлючені жести…
Що це? — Вихід Плутона зі Скорпіона…
Темне Царство? – ЧИСТИЛИЩЕ. «Хто Вижив- той Буде!»
Потьмянілі очі, похмурі обличчя, розлючені жести…
З ностальгією впиваємось в екрани телевізорів, коли показують фільми соціалістичного минулого: «Іван Бровкін», «Максим Перепелиця», «У бій ідуть одні старики», «Королева бензоколонки», «Бережись автомобіля»…
Чого не вистачає нам зараз? – Душі! Любові! Світла і Чистоти!..
Взаємо-розуміння і Взаємо-ввічливості!..
Скорпіон – це Емоція і Секс.
Стрілець – Світло і Правдивість, Повернення до Витоків Батька. Пам’ять про Добре Учора заради Благого Завтра…
А Любов? – Де Любов?
Ура! – Є! – Ось, дивіться! Іде дівчина, а в очах – вогник Щасливої Душі, вогник Взаємного почуття! – Хіба не чудо?
А ось ще – дивіться! Прекрасна, Достойна Жінка! Впевнена у собі, вона дихає Чарівністю і Силою! Літня Любов…
Дивіться! Дивіться! На лавочці у парку Бабуся в’яже внуку світер! Яка Доброта в її очах, яка Щира турбота про Майбутнє покоління! Любов Зріла, Осіння…
Любов не вмирає. Любов Жива…
«Люди зустрічаються,
Люди закохуються, одружуються…»
Любов Світить.
Маємо Надію, що Буде Благо.

Велике в Малому

Мотрійки… У більшій – менша…
Так у світі – цикл в циклі, життя в житті…
Душа Жінки… Хто ж Вона – Найбільша і Найменша, Близька і Перша?
Так, так – Мати…
Наша земна, проста, надійна і щира, та, яка дала нам життя у тілі, у душі і у дусі.
Чи мав я право не сказати про Неї? Початок Життя живого – у Ній. Наша маленька Мама – наша Велика Матір Світу!
Тобі, Матір, присвячується ця Книга.
Тобі, Мати Велика, тобі, що народила і тіло і душу, тобі – Жінка!
Намагаюсь, буду намагатись бути максимально щирим у сказаннях книги, щоб йшло слово від душі – душі чоловіка…
Дякую тобі, Мамо.
Дякую тобі за те, що я є.
Дякую за те, що дала мені серце того, хто вміє бачити Світ.
Дякую за те, що завжди нагадуєш про щедрість Душі Жіночої своєю безкорисливою добротою до нас – дітей своїх.
Дякую за посмішку, Дякую і за сльози…
Посмішка осяює нас, Сльоза змушує не зачерствіти серцем, вчить співчувати…
Дякую за те, що Ти є.
Будьте вічно – Матері!
Ми будемо любити Вас — Матері!
Вас — Душа Жінки. Велика, Неосяжна, Непізнана, Невичерпна Щедрістютю та Любовю

Пошук Захищеності

Вічна туга Її за Ним…
До чого прагне Жінка? Що томить її душу, не дає спокою? Чому самотня? Де її дзеркало?
Дзеркало!!!… Так – вона шукає Дзеркало!.. Жінка шукає чисту Гладь Води, щоб побачити Відображення Образу Свого…
Русалонька…
Пристрасть Її до Чистої Води – пристрасть до Величного Відображення її Краси…
Венера-Любов залучена у вічний пошук Розчинення. Бог Розчинення – Нептун… Молодість і Старість… Краса і Мудра Сила…
Жива лугова Квітка і Озерна гладь…
Вона, що Вічно Народжує і Він, що Вічно Розчиняє води Свої… В Ній – Творіння. В Ньому – Руйнування через розчинення у Спокої…
До чого ж прагне Жінка? — Знаю, мої Любі, знаю! Вона шукає Спокою і Захисту на Грудях у справжнього Чоловіка! Вона, грайлива Венера, потребує Захисника, який взяв би на себе Відповідальність за Її відпочинок і спокій… На грудях у Чоловіка… Чоловіка! Справжнього Чоловіка!..
Який Взяв на себе Відповідальність…
Відповідальність за Її спокій, за Її грайливість Венери і за Її велику роль Матері Світу!..
Захистити, Зігріти, Заспокоїти, Подарувати Ласку і Любов Великого Батька-Світу…
Де це все у Нього? – У Серці, в грудях…
Як почути? – Поклади голову свою, Мила Жінко, на його груди і послухай Гімн Його Серця, відчуй Любов Ніжну його грубої Чоловічої сутності, відчуй Спокій і Розчинення від його Відповідальності перед тобою і Надійності твого справжнього Дому!..

Яблуко Спокуси

Плід Дерева Пізнання отруйний…
Єва, скуштувавши Плід, здійснила перший гріх людей… Так кажуть… Плід Дерева райського – отруйний…
Але чому? Бажаючи Пізнання – ми змінюємось, змінюючи світ навколо нас. Що ж тут поганого вбачає обвинувач, кажучи – «гріх»?
– Сором???…
Відчуття сорому не притаманне Янголам…
Так, так, Янгол – це Чиста Щирість. Щирість – Оголення, граничне одкровення…
Воланд поставив умову Маргариті. Пам’ятаєте?
Вона здолала у собі сором, за що і стала сильнішою за цей світ, бо відстояла свою Любов, її Янгольську Світлу Природу.
Сором’язливість… Властивість грішного Янгола, який зійшов з Небес на Землю. Адам і Єва, які початково були Єдиним Чистим Янголом, опускаються у Світ цей, тому що згрішили…
Бажаючи Пізнати Бога у собі, вони поринули у пізнання Сутності Любові… Але чи це гріх?
Сім’я полишає зів’явшу Квітку – хіба ж це гріх?
Для того, щоб дати Нову Квітку! – Гріх?..
Сором’язливість…
Найвеличніша і найдосконаліша якість людей, бо це перша сходина Адама на шляху вниз, до Землі, до Матері…
Сором’язливість – вказівка на божественну природу людську… Перший крок від Сяйва Царства Небесного до Богоспівтворчості….
Що-що? Богоспівтворчість?
Так, Любі мої, так! Який толк у безплідному Сяйві Янгола, незмінному і неосяжному?
Людина – Бог на Землі, Бог Світів Народження і Смертей, Бог Світів Створення і Руйнування.
Бог у Часі. Бог у Розвитку. Бог у Творчості.
Янгол гірше? – Та ні, ні!
Янгол – Постійна Чиста Істина.
Людина – Мінлива Ілюзорна Форма.

Було…

Янгол – Чиста Щирість. Дві половинки Душі. Він і Вона в Єдиному. Постійна Сутність Світу…
Постійність? – Суєта суєт…
Звідки це відомо? – Було… Було…
Ми – розділені половинки Душі Янгола… Тому і самотні, у постійному пошуку своєї Пари.
Янгол був Світлом. Янгол є Світло. Але… є і Змій. Спокуса… Сила Мінлива, Сила Діяльна, Сила Знаюча, що є «інший» світ, світ ілюзорних форм, світ сутностей, які розвиваються і руйнуються…
Змій знає це. Янгол – не знає цього. Але Янгол захотів пізнати, і вкусив Яблуко гріха: забажав пізнати своє Зовнішнє…
Вона сховала за листям свою Квітку. Він сховав свою Силу… Що сховано – має бути пізнаним! Ось вам і стимул, ось вам і поштовх до Фізичного Творіння!
Дізнатись, що приховано. Діяти, не знаючи, що буде. Іти шляхом Бажання…
Шляхом Бажання… Бажання пізнати приховане, Таємницю…
Одвічний супутник наш – нездоланне бажання відкрити завісу над Загадкою…
І цією першою загадкою для Янгола стала пов’язка на стегнах Єви; пов’язка, яка приховує найбожественніше творіння – Квітку Душі Жінки…
Не обманюйте себе, Мужі! Найбільше ваше бажання, найсокровенніший ваш намір – узріти Квітку Бога, Квітку, сховану в Кожній, Кожній, Кожній Жінці…
Бо вона того ВАРТА…

Секс, Любов і Творіння

Марс запліднює Венеру, породжуючи тіло Землі…
Секс фізичний створює матеріальне тіло…
Подих Життя – вдих Венери і видих Марса. Пасивне внутрішнє жіноче і активне зовнішнє чоловіче. Нерухома яйцеклітина на самоті і прудкі грайливі сперматозоїди…
Вона та Він. Поєднання тіл – любов фізична, що створює Тіло Немовляти…
Світло Любові в очах Душі… Чи бачив ти, мій Читачу, Очі Душевної Любові? — Гадаю – так! Ти не міг не бачити цих Очей!
Вони Сяють! Вони заражають тебе своїм Золотим Сяйвом, змушують тебе прийняти їх Світло і діляться з тобою Крилами Польоту Розчиненого Блаженства Нептуна!
— Очі Закоханих? – Ні! – Очі закоханих сумні, тому що закоханість – властивість Венери, любові тілесної… Це очі не просто закоханих, ні. Це очі Щасливих!
— Щастя? – запитаєте. – Так, так, — Щастя! Тому як лише Душевна Любов дарує людині Благо Щастя! Любити Душою і заражати нас своєю Любов’ю і своєю присутністю Божественного Світла.
Розчиняюче Сяйво Щастя — ось що таке Душевний Оргазм, Душевна Любов…
Та ось – і Очі Старця… Справедлива Безмежність… Справедлива – тому що не ділить світ на «погане» і «добре», тому що визнає і Батька, і Матір. Безмежність – тому що Старець завжди в Ньому, в Єдиному і Множинному… У Малому і у Великому… Без кінця, без початку…
А це вже, Діти мої, Любов Духовна…
Батько і Мати у Єдності своїй…
Справедлива Безмежність…

Народження Тіла

Вона – завжди самотня своєю наповненістю і очукує на Нього… Він – завжди наповнений активністю, неспокоєм, завжди у русі, у пошуці Її… Вона – очікує, вдихає. Він – шукає, видихає. За Місяцем, управителем тіл Землі і рефлексів тілесних, Велика Мати Світів – Матка – вивільнює на світ своїх доньок-яйцеклітин…
І вони очікують…
Безладно нишпорять маленькі воїни Марса, сліпі і рухливі, часом безвідповідальні, як сама сутність чоловічого роду…
Жінки посміхнулись, чоловіки напружились…
«Удар по честі чоловічій?» — Терпіть!.. Не вмієте терпіти, не вмієте чекати… Це можуть лише Вони, наші Богині-Жінки! Це Їм дано терпіння: очікування на чоловіка, дев’ять місяців терпіння на те, щоб виносити немовля, терпіння при пологах, терпіння під час росту дитини, терпіння від образ… Вони вміють терпіти…
Навчіться і ви, Чоловіки. Почніть з того, що стерпите у цій книзі правду про нас (нас! – тому як Дід – теж чоловік)…
Отже, пішли далі: Вона дочекалась, Він прийшов, дістався місця свого основного призначення. Відбулось запліднення… А далі? — Ми вже маємо Матеріал!
СТОП! — Пам’ятаєте, чому вас вчив Дід?
Для того, щоб побудувати Будинок, потрібен не лише Матеріал, але й… Майстер! Хто ж той Майстер, що будує Тіло, використовуючи Матеріал Її і програму-проект Його? — Цей Майстер – Душа!
Хромосоми, поділившись і знову з’єднавшись у новому порядку, визначають проект Нового Тіла, тіла Немовляти… «Яєчний жовток» служить першочерговим запасом Матеріалу, але Майстер?..
Майстер – це Душі матері і батька, Стан Душі ЇЇ і Стан Душі Його на момент їх фізичної близькості…

Народження Душі

“ … Кто, гусеницу видя на коре
О будущей заговорит с ней пище?
Кто куколке, на утренней заре
Разбить поможет нежное жилище?
Но путы разорвать настанет срок,
И к розе полетит вспорхнувший мотылек…”
( И.В.Гете “Ильменау”)

ЧИ знаємо ми, чи розуміємо, яким важливим є наш душевний стан у момент інтимної близькості?
Чи усвідомлюємо ми, що об’єднуючись у симпатії і любові душевній, ми тим самим «запліднюєм» душу Нової Людини?
«Я Люболю цю Жінку», — співає Його Серце.
«Я Люблю цього Чоловіка», — резонує Серце Жінки…
Взаємна Симпатія. Взаємна Любов. Плід Взаємності і Любові — Блага Душа Плоду! Так, так, любі мої… Про це варто пам’ятати завжди. Любов — Великий Майстер Створення Душ. Тому як лише Любов здатна чарівним способом виростити клітини, підтримати онтогенез — індивідуальний розвиток тіла, стати Зерном Завтрашньої Новонародженої Людини, — і подалі повести її у Життя…
Марс і Венера створюють Тіло. НАТХНЕННИЙ Майстер Нептун – то є Душа, яка творить Будівлю Тіла-Храма…
Поки ми були під серцем Матері, нами «займався» Великий Майстер Душ, створюючи нас відповідно до свого рівня майстерності…
Рівню майстерності? — Так, не у кожного однаково Благою є душа, бо не кожна пара зіткана Любов’ю, адже так!.. Не кожен з нас любив душею, коли «любив» тілом! Це наш гріх, наше невігластво творить, ліпить несвідомими близькостями нестійкі, хворобливі, слабенькі душі…
Саме ми, ми!.. Винні у недосконалостях дітей своїх! І не тим, що «не в той день і не при тому Місяці зачали», а тим, що зачали без взаємної Любові, без Симпатії!..
І важка вагітність, і хвороби новонароджених, і слабкі, безсилі душі невдячних потомків – результат нашої Безвідповідальності…
Тому не поєднуйтесь без Любові, без Симпатії, без Щирої Поваги до того, хто розділяє з Вами Таїнство Творіння Вищої Богоспівтворчості, Таїнство Любові Жінки і Чоловіка!..
Літня ніч…
Лежиш на верхівці пагорба над могутнім і старим Дніпром, дивишся у небо… Кличе, розчиняє Височінь… Нептун…
Він не тільки у Глибинах океанів… Він також у Безмірності Висот… А може?.. Небо так само Бездонне як і Глиб Океана???
Світ – Океан… Великий Океан Царства Нептуна…
Царства Розчинення у Взаємній Любові і Злагоді…
Тіло розчиняється у Просторі, а Увага лине на крилах літньої липневої ночі до тієї Безмірності, Бездонності і Безмежності Всесвіту… «Я вічний, бо я існую»…
Я Був, я Є, і я Буду Завжди, — говорить Сутність Храму Серця…
Серце… Розум – то є Голова – дитя Сонця, Духу і Батька. Тіло, Воля, Живіт Життя – то є дитя Плутона, Матері Світів, Духу Святого…
— А Серце???
— Серце – це Людина, це Любов… Любов – розчинення, коли любиш не когось або щось, а все… Все – що навкруги тебе… Твій СВІТ…
Любити не любов’ю власника, а любов’ю турботливого Батька і вірного Сина… Смиренного і Співчутливого…
Любов – у Серці, в Душі… Голова – то є Розум. Живіт – то є Воля…
Серце – Душа, Любов… Любов Спів-участі, Спів-творчості, Спорідненості до Великого Творення Світів…
Нас немає… бо ми були, є і будемо завжди…
Немає нас як окреме Его, як Самозакоханість…
Бо любити лише себе – це найжахливіший біль, найтяжче покарання від Світу…
Це покинутий Батьком і Матір’ю син…
Любіть і себе, і Світ…
І буде благо!

Втілення Духу

Батько і Мати. Розум і Воля. Небо і Земля. Непроявлений Задум і Проявлена Природа-Форма… Любов Духу – Великий Космічний Акт… Конфлікт? – Пошук Єдності серед Множини…
Сонце – це Воля Батька, Розум Задуму. Підпирає ж нашу Сонячну систему планета Плутон, Великий Бог Підземних Твердинь. Стоїмо на пагорбі, повертаємо лик-чоло своє до Батька-Сонця, а «кінський хвіст» крижі нашої спрямований до Матері-Землі…
Над маківкою нашою – іскра Сонця. А у статевих залозах чоловіка і в матці жінок прихована фатальна воля Плутона…
Батько Небесний кличе нас Вгору, до Безмежного. Мати-Воля пробуджує в нас жагу до Життя, жагу динамічних змін, жагу болі і радості, моментів екстазу і розлучення з ним, любов і ненависть – велику творчу Силу Матері Світів…
Є тут, Шановні мої, одна загадка…
Чому Він і Вона так нестримно залучені у необхідність творити через воз’єднання, через злиття двох тіл в аурі Кохання? У маленькому спритному сперматозоїді обов’язково, обов’язково живе Плутон!.. Так… Великий Бог-Воля оселився саме в нашій малесенькій «дрібничці»…
І все? І весь секрет?
Ні. Є й «продовження». Великий Бог-Воля благословив Задум свій у Матці жінки…
У самому центрі цього божественного органу знаходиться невидима для матеріального ока Чарівна Сяюча Червона Квітка!
Вона видима Духом і відчутна Душею.
Людина, яка потонула у невігластві, не здатна ні відчути, ні вгледіти Її. Тому і оскверняє своєю зверхньою поведінкою до Жінки все таїнство Великого Сяйва…
Людина душі здатна відчувати Дім свій, тому і з’являється в ній Любов до душі Жінки… Така чоловіча душа прагне торкнутись Квітки Життя… Духовний муж – Обожествляє Жінку!..
За її Велику Місію Матеріального Творця, за те, що Вона носить і береже Найцінніше – можливість народжувати Дитя…
Вдумайтесь: матеріальний вияв Бога-Плутона у сперматозоїді; духовний вияв Бога у сяйві матки…
Видимий Синій Промінь сперматозоїда прямує на побачення до жіночої яйцеклітини, — його вабить поклик Чарівної Червоної Квітки. Задумайтесь знову і знову, щоб побачити, що не гріхопадіння притягує нас до сексуальної близькості, а Великий Задум Життя!.. Червона Квітка Жіночого Лона – Велика Матір Світів! Енергійний «боєць-сперматозоїд» — Інструмент Великого Деміурга-Творця!..
Вони не мають права не любити!
Їм дано лише одне – Любити і прямувати один до одного, долаючи будь-які перешкоди: і матерію, і час…
Ні в кого з нас немає жодних шансів завадити Їм зустрітись… Він і Вона завжди знаходять Один Одного…
Нехай це нелегко, нехай це далеко, нехай це довго, але… Любов Подолає Перешкоди… Тому що Бог від тієї ж Любові створив Перешкоди для Закоханих. Для чого? – Для того, щоб подолання Перешкод ще більше возвеличувало благородство і цінність Задуму, Силу Любові, Любові Духовної, Любові до Життя, Любові до Жінки не тільки за те, що в молодості вона гарна тілом, але й за те, що вона Завжди Душа, Завжди Мати, Завжди Берегиня Божественного Лона, де Завжди живе Квітка Матеріального Творіння, очікуючи, терпляче очікуючи свого малесенького запилювача-чоловіка…
/із книги Сергія Гриневича «Душа Жінки», переклад Богдани Полтавець/

СОРОМ’ЯЗЛИВІСТЬ

Так, Так, і ще раз Так! Жінки – прекрасні!
Венера подарувала Жінці чудову прикрасу – Сором’язливість…
Хіба можна втриматись від спокуси милуватись Жінкою? Пристрасність? Сексуальність? Та чи не Пристрасність є самим Життям, Життєвою Силою? І чи не Бажання мати Кохання керує нами з глибин сутності?
Так, Творець мудро розставив пастки, помістивши в них, у якості приманки, задоволення від Оргазму…
Як по-іншому змусити життя Розвиватись і Самовідтворюватись? – Як по-іншому сказати сутності нашій: «Живіть, Любіть один одного в парі, виховуйте дітей і наслідуйте Найкраще із самих себе!»?
Не почують вуха… Не побачать очі… Проте Пристрасть – Змусить! Чим розвиненіше тіло, чим чуттєвіша душа, чим міцніший дух, тим краще відчуваєш і боготвориш це сором’язливе дитя Венери…
Чи легко? – Хочеться вигукнути:
«Та заберіть мене звідси! Вони ж такі Прекрасні!
Знаєте, як спокійно і безпечно відчуваєш себе від благословляючої посмішки Материнської Душі…
Знаєте, як прибуває сила і дух, коли зробив для Жінки щось хороше…
Заберіть мене звідси! Бо я не можу не любити Їх!..»
«Ти можеш!» – каже внутрішній голос. «Ти маєш їх Любити!» — повторює.
«Але як?» — «Та все просто, Друже: Люби Дім Свій. І говори друзям: «Любіть домівку свою, бо то є Чудо Творіння. Хай буде так…»
«Мені, мабуть, соромно зараз про таке говорити…»
«І тобі теж соромно, отаке…» — каже внутрішній голос .
— Значить і ти – теж Жіночність…
— Сором’язливість – жіночна якість?
— Так, Друже. Ти, чоловіче, засоромився своєї сповіді, так само як Краса Венери соромиться своєї Божественності…
— Отже той, хто соромиться, — у глибині своєї сутності відчуває свою довершену Красу-Гармонію?
— Так, мій Друже. Відчуває. І не лише відчуває, а й береже! Береже від недобрих очей і збочених поглядів… Чим сором’язливіша людина, тим вона чуттєвіша і пристрасніша, бо вона знає, звідки прийшла…
— Звідки ж, скажіть?
— З Небес, від Досконалого Батька.
— Куди? На Землю?
— До Великої Матері… Людина – це Янгол, Син Батька і Матері… Сором’язливість виділяє її серед менш розвинених істот. Вона ж, Сором’язливість, прикрашає її, стверджуючи відповідальність і обов’язок перед Світом.
— Відповідальність за що?
— За Життя на Землі, за Майбутнє і Минуле…
— А обов’язок?
— Обов’язок – Вічний… Істота має Існувати, що значить по-всякому перешкоджати приходу Смерті…
— Смерті? Хіба ми не безсмертні?
— Безсмертні єдиним духом, але… смертні, Друже, смертні тілом.
— Я радий, що є втіха: «безсмертні духом».
— Не вір мені, мій Друже. Не вір. Я тут схоже лукавлю… Бо хто ж із нас, живих, торкнувся рукою до духа? Або понюхав його? Або відчув? Дух – невловимий, невидимий, невідчутний…
— Його… немає?
— Він – пустотний, як Ніщо…
— Сумно…
— Живи! Живи, бо ти був, є і будеш невсевидящим і невсезнаючим… – Ти ніколи нічого повністю не знав і не будеш знати до кінця! Із Знання у тобі є лише Місце, і Місце це носить ім’я Сором! Сором, якого ніхто і ніколи не пояснює і не пояснить…
Сором, причина вигнання нас, Тебе і Її, з Раю, причина Розділення Янгола на два Крила – Чоловіка і Жінку…
Велика Таємниця для самого Творця-Бога, як і його близнюка Руйнівника-Звіра…
—“Діа“… “Діа-вол”… “Діа-лог”…
— Спустіться на землю, пане хороший, інакше я назву ваші «діалоги» «записками божевільного»…
— Добре, добре, я «спускаюсь»… І тим паче хочу вам повідомити, що Жінка — Прекрасна! Особливо, коли соромиться…
— Милі Дами! Ви тільки послухайте, як захищає Вас цей божевільний писака! Він що, уявив себе таким-собі «Рятівником» і забажав віддати всього себе Вам? А ми для чого? Навіщо тоді ми – решта чоловіків? Він що, хоче всю нашу земну кулю перетворити на свій Гарем, а нас зробити рабами – євнухами? – Оце так замахнувся!
— Вибачте, мій Друже! Хіба не ви повинні у тому, що ваша рідна законна дружина мучиться від самотності, від незахищеності? Хіба не ви винні у її сльозах «у подушку»? Хіба не ви змушуєте жінку свою працювати на п’яти роботах і годувати усіх вас – і синів, і чоловіка? Чи не ви дозволяєте своїй єдиній тягати важелезні сумки? Не ви забуваєте вранці сказати: «Яка ти гарна, моя Єдина, Кохана і Чарівна Квітко?!» — Ви поховали у Жіночій Душі сором’язливість, заграючи з чужими доньками і чужими жінками, тим самим породжуючи блуд…
— А ти? Хіба ж ти не такий?
— Так, і я, мабуть, теж такий… Але трохи і не такий… Я інколи визнаю свою провину, свою холодність і свою лукаву чоловічу природу і хочу Змінитись. Ми всі такі… Інколи… Інколи можемо призадуматись…
Нажаль, вміємо витягувати Сльозу з очей Жінок, і, може, на щастя, Світу дістався великий подарунок від нас, маси заклопотаних у своїх життєвих баталіях чоловіків, — Достойна, Вірна, Любляча Жіноча Душа…

СИЛА ТВОРІННЯ…

Починаємо з Висот…
— Хто ти, Чоловіче?
— Я – Сонце, Рука Творця.
— Хто ти, Жінко?
— Я – Сила, котра Творить Світ.
— Для чого ви є у Світі?
— Для того, щоб Любити або Ненавидіти.
— Для чого Любити?
— Щоб Створювати: народжувати Дітей і виховувати їх.
— Для чого Ненавидіти?
— Щоб руйнувати ліниве і завершене.
— Завершене?
— Так. Що Завершене, те підлягає Самознищенню…
— Не зрозумів.
— Руйнуванню ззовні піддається все те, що перешкоджає Самовдосконаленню. Руйнуванню зсередини піддається те, що вже досягло Досконалості.
— Ненависть – руйнування?
— Ненависть – Очищення Смертю.
— Любов – Очищення Життям?
— Вірно… Чоловік і Жінка – дві сутності Творця, і якщо Сила Творіння живе у лоні Жінки, то Дзеркало Сили, Інструмент її проявлення укладений в Марсі, Чоловіку і батькові Дітей…
— Не вірно, не вірно! Де ж Сила в Жінці?
— Сила – в її Волі, Природній Мудрості.
— А у Чоловіка мудрості немає?
— У Чоловіка Мудрість Усвідомлення, Мудрість Розуму. Воля – це Природня Мудрість, а Розум — Мудрість Усвідомлена. Творець благословив Чоловіка в Голову, а Дружину – в Лоно…
— А справедливо?
— Так є завжди! Закон…
Підходимо до Низів…
— Як проявляється Мудрість Жінки?
— Без Чоловіка – як Мудрість не проявляється… Немає Дзеркала. Чоловік – Дзеркало Жінки. Жінка може бути Прекрасна лише коли є Спостерігач. Дзеркало. Тому Жінка «любить вухами»… Вона знає свою Початкову Красу, але… потребує підтвердження! Цим підтвердженням і являються «компліменти», «зізнання у любові», «натхненні вірші на честь Дами Серця»…
Чого хоче Жінка? – Перш за все, перш за все! – підтвердження своєї виключної цінності, своєї незрівнянної краси!..
— Егоїзм?
— Жінка егоцентрична за своєю природою… Тому Сила – це Центр! Жінка – Вихор Сили Творіння, тому її Лоно – спрямовує всередину…
— Тоді Чоловік має завжди бути конусом?
— Чоловік ніколи не був, не є і не буде егоцентричним: він – порожній Силою! Ніколи її не мав, не має і не буде мати, якщо не отримає від Жінки…
— Ображаєте!
— Чоловік – Інструмент Сили, або Раб Жінки.
— Але патріархат!
— Тільки у примітивній цивілізації! Тільки у примітивній! Древній слов’янин шанував Дружину, Жінку – Голову Роду, Матір Світу! Культ Сонця шанував Матір свою… Культ Місяця – культ зради і похоті скинув верховенство Жінки, підкорив її грубою силою і створив Гарем…
— Але сила – є; груба, але сила!
— Груба сила – це безсилля. Безвольність і нікчемність… Протест боягуза проти тягот Світу. Тому як Світ вимагає творчої праці, а безвольність і нікчемність нишпорять у пошуках бездумного, безвідповідального плотолюбства, тішення своєї похоті… Жирне, спітніле і смердюче створіння – хтивий чоловічок… Мерзенне породження Ліні… Лінь – найвеличніший із пороків… Лінь – порок ураженого Місяця, хрещена мати безвольності і розпаду, розкладання і гниття…
— Патріархат – розпад?
— Так. Там, де не цінують Материнство – Любов не живе… Любов лише там, де присутня Щира Любов до Матері, Шанування Батька, Вірність Дружині, Турбота про Дітей…
Такими були наші предки… Такою була Трипільська Культура. Слава Богу, час робить свою справу, повертаючи Колесо Життя! Ми знову вхожимо у цикл Матріархату, в епоху Братства, Договору і Щирої Дружби та Взаємоповаги.
/із книги Сергія Гриневича «Душа Жінки», переклад Богдани Полтавець/

продовження

Громадянському суспільству – Громадянське самоуправління.

Що ж насправді почалось Осінню 2004 року в Києві та й на всій Україні? І що повторно підкріплюється Майданом тепер, груднем 2013-го?

Відомий всьому світу міжнародний гросмейстер Гаррі Каспаров назвав Майдан 2004 року великою тактичною перемогою українського народу, а Майдан 2013-го – стратегічною перемогою. Відзначивши, що для перемоги необхідна як Стратегія і Тактика, так і Характер, його сила. І така сила є в наших серцях.

Влада 30 листопада 2013 року насиллям над студентами та пересічними громадянами забажала зупинити волю народу України жити за європейськими цінностями. І ця дія влади стала збудником массового супротиву народу проти свавілля олігархічної верхівки. Тепер народ України не бажає терпіти таку владу, і вийшов на майдани мирно і законно боротись за своє Майбутнє.

Стався перехід епохи республік в епоху мас… Знаємо, що на Майдані 2004 сталась не перемога якоїсь там партійної опозиції, але перш за все факт пробудження масової свідомості нації та втрати страху перед насиллям владарюючих сисем.

На жаль, більшість політиків нового Майдану 2013 року цього не бачать, і тому не розуміють, що Людям, які проснулись, вже не потрібна ніяка партійна влада, ніяке “представництво” у “верхах”…

Адже народ і є влада, так прописано в нашій Конституції. Майдан — як Всенародне Віче.

А куди подіти Парламент? — запитаєте. Головна функція парламенту – виступати від імені народу, що саме по собі не є демократично. Адже демократія – це влада самого народу, а не влада тих, хто виступає від його імені. Істинна демократія можлива тільки там, де владою є сам народ, а не його представництва. На сьогодні демократія, яка представлена купкою депутатів, які представляють широкі маси населення – це вже є абсурдом. Особливо коли всі ці представники народу – олігархи з конкретними своїми фінансовими інтересами. А на носі — парламентські вибори. І знову “на партійній основі”… Сьогоднішні партії – це теперішня реальна диктатура, це влада малесенької групки людей над всим народом. І парламент, який створюється партією, що перемогла на виборах – це вже парламент даної партіїї, а влада, яка затверджується паламентом – влада даної партіїї над народом.

Тому люди й зібрались на Майдан…

ВИТОКИ
Заглянемо в сиву давнину. Трипільська Культура, Золота Ера людства, “первісний комунізм”. Сім’ї жили в племенах, а племенами керували Діди, які мали Авторитет як Справедливі Розсудителі, не судді… Основою для життя був Звичай, який згодом став Релігією. Тому люди жили щасливо, був Лад, не панувало насилля.
Але як тільки Золота Ера перейшла в іншу еру, так і започаткувалось насилля, почав рости Страх… Люди поставили над собою Царя, потім перетворили себе на рабів Залізної Ери… І над всим цим стали конституції як Закони партій, які слугують не Народу, а тій маленькій частині суспільства, яка через партії проникає в парламент…
Ні, люди не звинувачують тих, хто сьогодні в партіях… Не звинувачують тих, хто сьогодні в парламенті… Не звинувачують тих, хто створює злочинні закони… Бо ж Майдан був і є Мирним. Головний герой сьогодення — сам Народ, який ПРОСНУВСЯ та забажав жити в громадянському суспільстві з верховенством права.
Народ вже всією масою розуміє, що не треба на вас, політиків, дивитись, не треба від вас чогось чекати, а треба діяти самим.

НАРОД

Суспільний, національний фактор є рушійною силою історії. Основою розвитку суспільств є розвиток соціальних груп, починаючи від сім’ї і закінчуючи нацією. А героями історіі є особистості, які жертвують собою та своїми інтересами в ім’я загальної справи. Всі існуючі в історії рухи – завжди массові, колективні. Це є рухи членів спільноти в захисті своїх прав та свобод. Ось і сьогодні притиснена олігархами українська спільнота прагне самоствердження, звільнення від залежності диктатури однієї партії.
Згадаймо історію: партія нацистів в Німеччині призвела як до горя власного народу, так і до великої світової трагедіі. Не народ Німеччини, а саме партія нацистів створила горе всьому людству…
Тому люди зібрались на Майданах, щоб не допустити нової диктатури над Україною. Що ми пропонуємо? – Маємо хорошу Конституцію, і мусимо захистити себе як Народ від беззаконності певних гілок влади та ствердити верховенство права на нашій території. Яким чином? – Мирною дієвістю і відстоюванням своїх прав та свобод в нашому ж суспільстві.

ЯК НАМ ВОЛОДАРЮВАТИ

Влада Народу: Майдан — багатомільйонне Віче. З глибин свідомости повернулось до народу відчуття Спільності та Самоорганізованості. Ми самі вийшли захищати свої права, ми самі організувались так, що зуміли перемогти на виборах 2004 року. Ми продемонстрували всьому світу те, що Україна має свій НАРОД.
То ж чи дасть тепер народ право керувати собою кучці партійців? Кучці тих, хто забув, для чого він “там”, “зверху” як представник від “народу”. Та, на жаль, не від народу, а від партії як групки далеких від народу амбітних чоловіків… Чи потрібен людям “контроль” та володарювання від тих, хто менш людяний, менш щирий та й менш розумний, аніж чесна та щира проста Людина з Народу?
Чи можна “легко” позбутись диктату “кучки”?
Як показує історія, була лише одна зброя — насилля та революції. Та чи вирішили вони проблему?
Ні! Насилля та революції, навіть якщо вони виражають почуття та прагнення народу, протестуючи проти порушення Законів владними структурами, здійснюються не всим суспільством, а лише групами чи певною масою, яка має мужність висловитись та піти на майдани. Але такий підхід відкриває дорогу новій диктатурі – диктатурі якоїсь частини революціонерів. Це значить, що при будь-яких насильницьких революціях правління народом знову ж таки попадає в руки диктаторів. Так і сталось в 2004 році… Але була особливість, небачена особливість: на Майдані сталась “безкровна” революція 2004 року.
Все ж стара система була зламана. Нові лідери взяли владу без крові, і самі стали владою, яка… не хоче чути народ… Тимчасово не хоче слухати нас чи таки диктаторство заграє і в крові нових володарів?
Реформувати місцеве самоврядування — є ВІРНИМ НАПРЯМКОМ руху, чого й потребує Майдан 2013 року. Поки політики борються за місце в кріслах, народ починає формувати Товариства. Саме місцеві Товариства мають стати тією основою, яка поступово крок за кроком приведе нас до народного самоврядування і до верховенства Права та Конституції.
Необхідно терміново реформувати саму схему наступних парламентських виборів, щоб депутатами реєструвати представників Народу, а не партій. Та хутчіш проводити реформу місцевого самоврядування. Кандидатами в Парламент повинні бути представники НАРОДУ.
А тепер про Нове Володарювання. Влада є Народ, народні Збори, народне Віче. Схема проста. Місцева громада вибирає “Голову”, який є Депутатом Місцевої Ради. Вибирає на рік. Осінню вибирає, по святі Врожаю, щоб було видно, як господарював.
Місцеві Депутати обирають одного районного між собою. На місце обраного місцева громада дообирає нового Голову. Районні Депутити вибирають поміж себе одного обласного. Обласні депутити збираються в Верховній Раді і обирають Голову Верховної Ради. І все…
Просто і дієво, головам Областей легко буде приїхати до Києва по потребі вирішення важливих питань. Вирішили, і повернулись до Громад. Наприклад, Голова Верховної ради ставить питання до Голів Областей: “Що робити з землею, давати у власність чи залишити за Народом?”. Голови областей через зв’язок компютерний ставлять питання до Голів Районів. Голови Районів ставлять питання перед Головами Місцевих Рад. А ті виносять питання на Народні Збори. Люди кажуть своє Слово: “Земля не товар. Вона належить Громаді. Ніякого торжища Батьком та Матір’ю!”. І все стає зрозумілим. Район підводить підсумки Місцевих Рад, Область — підсумки Районів, а Голова — отримує Слово України (не партій, а Народу.). Ось вам майже беззатратний Референдум. І так по всим життєвим для України питанням…
Так колись БУЛО. Так БУДЕ.
…Як народу це зробити? — Сьогодні треба боротись за те, щоб балотувались кандидатами в депутати не представники від партій, а представники від ЛЮДЕЙ. Іншого шляху нема.

ЯК НАМ ЗНАТИ

Дідова Наука
В пройдешні часи наука та освіта були підпорядковані державі та партії, тому ні про яку Творчу Волю не можна було й думати. Науковців тримали за рабів, їх винаходи прилаштовувались для укріплення машини насилля під назвою “Держава”. В основному все працювало на військово-промисловий комплекс, тобто на зброю та знищення життя. Також і освіта мала завдання “кувати” солдатиків для системи насилля, “вводячи” в душі людей вірус рабства та невміння жити самостійним розумом.
Наука… Істина там, де є Воля та Народ. Де простим Словом виражається Сутність проблеми. Де винахід не поринає в кілометрові мандри по кабінетам та довгим рокам “затверджень”, а негайно вихоплюється талановитими підприємцями та миттєво втілюється в життя, приносячи користь і науковцям як дивіденнт від Ідеї, і адміністраторам та підприємцям як дивівдент від Втілення, і всим споживачам, які мають Прогрес від використання новітніх ідей. Адже справжня освіта — завжди вільна. Ніхто не має права нав’язувати іншим своє бачення світу, тому кожен має право сказати нам своє Слово. Ми ж — маємо право або прийняти його, або не прийняти. Так було колись, коли на нашій землі Діди були в авторитеті, коли до Дідових слів прислухались. І освітою були Ігри, Пісні, Танці, Гончарство, Вишивання… Творчість — ось що маємо розвивати в собі та дітях своїх.
Обов’язкове навчання, яке зараз поширене у всих країнах, є механізмом пригнічення свобод молоді, подавляючи природні таланти, які притаманні кожному із нас. Примушувати людину вивчати будь-яку дисципліну по програмі – диктат. Обов’язкове регламентне навчання по програмах насправді значить нав’язуванням людям неуцтва. Кожен має пізнавати істину бажаним для себе шляхом, виявляючи закладені природою таланти в кожному з нас, не вмонтовуючи нас в певні системи освіти. Тут маємо унікальний досвіт системи Монтесорі, яка розвинена в багатьох країнах світу, особливо в Нідерландах.

ЯК НАМ ГОСПОДАРЮВАТИ

Перспективи України
Земля наша дуже красива, різноманітна, історично прадавня з величною прадавньою Культурою, яка збереглась серед простого люду як Звичай та Народна Культура. А тому самим привабливим буде розвиток Зеленого Туризму. До нас їхатиме весь світ. То ж будьмо готові зустрічати тих, хто прагне подивитись та відчути цей Рай. Адже наша народна творчість, яка зараз “виростає” з мас — то є Чудо із Чудес!
Потім — оздоровлення натуральними методами (краса землі, здоровий продукт харчування, особливі трав’яні чаї та бальзами, бані та веселощі народних “Дідів” та “Бабів”)
Потім — наші продукти харчування, які вирощені на самій багатій гумусом землі, землі Живій! І не треба прагнути до “валу”, до експорту. Нехай їдуть на Україну та тут і харчуються. А ми будемо всих годувати, а не постачати сировиною цінною, та за три копієчки.
Потім — наша майбутня “Дідова Наука” як передова та легкосприйнятлива система освіти, яку дадуть Розумні Голови з нашого ж Краю. А також величний науково-технічний потенціал України та її матеріально-технічна база, що дісталась ще від часів соціалізму.
Адже ми будемо Багаті, бо і є БАГАТІ. Народом та Трудом, Талантами та Волею.
Місцеве Самоврядування
Місцева Рада, Пан Голова. Вибирається раз на рік, осінню, щоб по врожаю та підсумках було видно, який він господар. Хороший — нехай веде громаду далі. Поганий — вибираємо того, хто показав себе більш перспективним. Пан Голова водночас виконує й функцію Судді. Наприклад, хтось з громади “провинився”. Збираються народні збори під головуванням Пана Голови і вирішується, скільки днів “винуватець” буде відпрацьовувати на громадських роботах (без оплати) під контролем місцевого Міліціонера. Та ж місцева міліція теж повинна формуватись громадою і захищати інтереси громади. Так само й місцева освіта повинна бути підпорядкованою громаді та фінансуватись за рахунок місцевого бюджету. А наповнювати такий бюджет будуть самі люди, контроль знову ж таки буде в руках (голові) пана Голови. То буде місцева Мала Біржа як інструмент ефективного господарювання.
Короткий підсумок по суті: Громада сама обирає Голову, і йому ж довіряє Суд над порушниками. Міра покарання — лише “трудотерапія” під контролем місцевого дільничого Міліціонера. Вся соціальна сфера громади — в самій громаді: і оздоровлення, і освіта, і працевлаштування через місцеву біржу і за кошти місцевого бюджету.
А звідкіля ті кошти з’являться? — запитаєте.
Відповідаю: Платник єдиного податку, коли сплачує податок, направляє 70% суми до місцевого бюджету, а 30% — до державного. Те ж саме й від сплати підприємством 10% податку.
Пенсія
А як бути з пенсійним фондом? — Добру достатню пенсію легко сплачуватиме Багата Держава і без попередніх відрахувань. З бюджету та з податків. І не матиме значення, де ти працював і скільки років. Місцева громада забезпечить всих і достатком, і щастям, якщо тільки дати цій громаді бути Громадою.
Але як розділяти ті відсотки для держави та для місцевого бюджету?
Що в бюджет, а що в Громаду
Дуже просто. Зробити “платіжку” з двома рахунками, і з одного “маху” платник податку відправить гроші і в місцевий бюджет громади, і до “закромів” держави. Що буде в тих “закромах”, то вже на совісті “верхів”, а от з місцевого бюджету можна буде виділяти гроші і на оздоровчі комплекси, і на школи та ремеслові училища, і на дороги, і на озера та очистку рік, і на збереження лісів та садів, і навіть на допомогу пенсіонерам, які по різним причинам залишились з хлібом, та без масла… І не проситиме Голова тоді грошей у району, не йтиме з шапкою в руці “верхам” ручки цілувати та просити “милостині”. Бо 70% з податків громади буде залишатись на місці і працювати на громаду.
А ще хочу сказати, що ні Лікар, ні Вчитель податків платити не будуть. Бо то є Святі Діяння, оздоровлювати та навчати. І лікарі, і вчителі будуть вчитись в державнооплачуваних вузах та отримувати високу стипендію, і не на “зарплаті” потім сидітимуть, а будуть Їм платити люди як за оздоровлення, так і за навчання своїх дітей. Тільки швидка допомога та початкова школа будуть безкоштовними для людей і фахівці цих закладів будуть отримувати грорші як платню, але гроші добрі: від держави як “ставку” і від місцевих бюджетів як “премію”.
А як саме організувати господарювання “на місцях”? Як бути, приміром, з селом?
Сільське Господарювання
Колгосп себе не виправдав, бо то дурна система, не має приватної власності. Будуть красти. Фермерство теж нерозумне, бо егоїстичне та й недоцільне — простоюватиме техніка фермера і не у всьому він буде “ас”.
Розумна — новітня система, де кожен — власник та платник єдиного податку. Є власник землі, який хоче на ній господарювати. Є в селі й власник засобу виробництва: у когось трактор, у когось авто, у когось грейдер, у когось млин, у когось маслобойня, у когось олійниця… Кожен хорошо, досконалолюбить своє знаряддя праці (чого не може фермер). А Пан Голова контролює Господарське Місцеве Товариство, яке організовує всих платників єдиного податку в єдину економічну систему посередництвом Малої Біржі, де все фіксується, що в кого є і щокому треба. На те він і Пан Голова, щоб подумать, як забезпечити роботою всих! Кожен один з одним розрахуються грошима: той сіяв, той орав, той молотив… Кожен заробляє, кожен платить, іде торгівля! Але не стихійна, а скерована Головою. Це вигідно всим. І тому кожен, коли сам по собі — бідняк! А коли громадою — в злагоді та з розрахунком — то добре. Коли в кармані гроші, то й на душі весело, то й поспівати вечором можна.
А багаті люди, сплативши податки, і самі щасливі, і місцевий Голова знає, за що ламав голову та впорядковував таких “невпорядковуваних” “мояхатаскраюшників”, як ми, Українці. І державі перепадає не мало. Тим паче — державі ніхто голову не морочить. Бо на місцях всі здорові і пісні співають, ніяких тобі “майданів”, ніяких “революцій”…
Все в нас є і ніхто нам не заважає!
Хорошо, так буде на селі. А місто? А підприємства?

Підприємства
Принципом справедливого розподілу результатів господарювання стане сисема 30+30+30+10. Адже будь-яка справа виникає з Ідеї, потім для здійснення Ідеї потрібен Адміністратор, який шукає Гроші. І коли здійснюється проект, коли є прибуток, то 30% прибутку має отримати той, хто приніс Ідею-розробку, 30% той, хто дав Гроші на її здійснення і 30% той, хто все те здійснив. А 10% по праву належать всим, 7% на місцеву громаду і 3% на державу.
Тепер безпосередньо щодо підприємств. Підприємства мають бути НЕ ПРИВАТНИМИ, а АКЦІОНЕРНИМИ, де кожен, навіть охоронник прохідної та прибиральниця матимуть свій “пай”, свою долю з прибутку. Витрати обраховуватимуться так: перша доля витрат — на підприємницький процес; друга — на середні оплати праці всих працюючих. Але кожен місяць(!) з прибутку підприємства 30% “банкірських” залишається на Фонд Розвитку підприємства, 30% “авторських” — на Наукові дослідження та Ініціативи, а 30% “адміністраторських” — іде на дивіденти всим акціонерам, тобто ВСИМ працюючим на підприємстві. Просто і абсолютно справедливо.

Головне на сьогодні – розумна Хода: не воювати, а закликати до Совісті та Співпраці. Бо для розумної спільноти використання грубої сили – це не є добре. Треба мудро йти вперед, використовуючи Діалог з тими, хто може чути. А тому, хто не хоче чути – життя саме втлумачить що треба. Головне показати тим «нечуючим», що ми – Сила…
Сила? Силу треба мати, тому що і Добро має бути з кулаками. Але сила Народу – в його Правді, в його мирній, але МОГУТНІЙ ході! В духові Незламності та впевненості в верховенстві Правди над невіглаством…

Формування Товариств та місцеве самоврядування, законне відстоювання своїх свобод, введення 10 відсоткового податку в економіці – ось що має бути основними вимогами сьогоднішнього людяного, гуманного руху до Свободи.

Варіація трьох версій…
Великий Гоголь — ТВІР. Іван Миколайчук — РОЛЬ у фільмі. Сьогодення — і МАЙБУТТЯ.
Діючі Особи:
ВАСИЛЬ - козак, Чиста душа, в Білому одязі та на Чорному коні.
ПОБРАТИМ - той, що доповнює Василя. В Чорному одязі та на Білому коні.
ЖІНКА - дружина Василя, вона ж Господиня Пекла, вона ж Цариця.
ОДАРКА - молода Дівчина, вона ж молода Відьма, вона ж Кохана Побратима.
ЗЛИЙ ЧОРТ - він же Зрадник рідної землі, яничарин, він же Брат старости, він же Пан, він же Фаворит цариці.
ДОБРИЙ ЧОРТ - Характерник, який завжди допомагає Василю… Сам по собі… Камінь при Дорозі…
ХЛОПЧИНА - наше МАЙБУТТЯ!..

СЦЕНА 1

Шапкою починається все, Шапкою й закінчується…
Їде Василь з війни додому з перемогою, та тут Тьху!
Шапку ззаду яничарин встрелив (голову шапка зберегла!)
Василь:
- А ці яничари нам тільки шапки портять!
І повертає Василь назад та вбиває Яничарина, Злого Чорта…

СЦЕНА 2

Сидить Василь за столом, допомагає жінці пряжу мотати…
А тут — козаки від Писаря!
Босий, в сорочці, а ШАПКУ — на голову!!!
Отака вона важлива — ШАПКА!…

А в Шапку лягає Грамота, яку треба відвезти до Цариці…

СЦЕНА 3

Батько благословляє сина в Дорогу. Спочатку прочитав молитву, а потім дав гарненького ляпаса!
Василь подякував Батьку за таку науку.
І далі Батько радить сину:
- Подыщи себе Друга настоящего, и никакая людская сила тебя не возьмет.
А от Нечистой силы вот тебе зелье!
Это, сынку, завороженный табачек…
Сыпни табачку, и Дьявольская сила и иное отребье от тебя отойдет!

Вірний Побратим та допомога Рослинного царства…
Побратим — серед Людей. Зілля — серед Світу Чар…

СЦЕНА 4

Василь вирушає до цариці.

Вдова до Василя: Попроси у Цариці, нехай соломи дасть! Треба хату вкрити.

Дівчина до Василя: Може, Василю, які ліки знайдеш для мого чоловіка, бо ж слабкий…

Бабуся до Василя: Може Хлопцю моєму яку службу у цариці поспитай?
На те Хлопець: Не хочу на службу! Хочу саблю і коня!!!

Староста: А до мене й не заїдеш? Землі мені попроси у Цариці! Хай то її більше буде.
Так це ти мого брата Івана вбив, Василю???

…і тут з»являється Яничарин, що шапку на війні Василю встрелив…
Отой наш Зрадник, він же брат Старости…

Тут же й Чорт Добрий. Староста сипе йому грошей, щоб Василя десь в Дорозі звів на той світ…

СЦЕНА 5

Василь подорожує сам. А де ж Побратим, якого Батько нарікав для Шляху?
Козаки-Запорожці шукають Василю товариша.
Звичайна перевірка: випити горілки та не запаморочитись, отримати удар кулаком та втриматись на ногах…
Так у нас завжди: спочатку б»ються, потім братаються…
Василь же не приймає бажання Побратима битись, і каже:
- Хороший ты человек, но в печали. Не буду я с тобой драться! Знаю: козак гуляет, а душа его плачет.
Так вони й побратались.
Аж тут — Гей, Добрий Чорт в образі чи то Цигана, чи то турка.
Пропонує Василю:
- Купи коня!
Побратим:
- А что за него хочешь?
Чорт:
- Душу.
Василь:
- Плюнь дураку в глаза!
(козак душою не торгує!)

СЦЕНА 6

Бідні жінки плачуть за загиблими в війнах Чоловіками та Синами…

Дід, що стоїть по голову в річці занурений, мовить:
- Нет, нет козаков!!!
Василь:
- А что случилось?
Дід:
- Опять паны охоту на перепелов устраивают, хлеба топчат!..
Козачье панство каждый год во время урожая хлебов устраивают перепелиную охоту…
(А сьогодні роблять на період збору врожаю непомірні ціни на солярку та бензин..

СЦЕНА 7

Василь та Побратим ідуть допомагати селянам, захистити їх від свавілля панів.
Та як це зробити?
Василь:
- Что делать?
І тут Добрий Чорт підказує:
- Свиснуть, перепелов поднять.
Так і зробили… Підлітає зграя паничків, і — здивовані:
- Так это же Василь!
Василь:
- Так выходит, вы все со мной уже встречались?
И ты, седая голова, пришел топтать материн хлеб???

Головний пан наказує Помічнику, сивому козаку, побити Василя, на те козак:
- Я не подниму на него руку! Он освободил нашу сотню с турецкой неволи.

Пан, він же Злий Чорт, він же брат Старости:
- Я не встречался с тобой! И буду биться с тобой! Не за то что брата моего убил, а за то, что перепелов разогнал!

І Василь заганяє в багно та зріза оселедця цьому Злому Чорту! Та й наказує:
- Не позорь оселедця, и отгнони коней вдовам!

- Та у тебе не було брата.
- Був. Такий дурень як і я.
- Не Іваном звали?
- Іваном…

СЦЕНА 8

Корчма, брат, корчма!
Переночевать, перекусить, и только…

Єврей, він же Злий Чорт:
- Милости просим!
Василь до тих, хто гуляє в шинку:
- Что, сучьи дети, мучитесь?
- Страдаем…
- Не притомились?
- Нет, но я отсюда не уйду, пока у проклятого корчмаря не выпью всю горилку!
- Пий, Петро, пий, пусти цього корчмаря по вітру…

Побратим:
- Гульба славная…
Василь:
- Горилки все равно пить не будем…

Тут з’являється Одарка…
- Чего козаки пожелают?
- Колбасы побольше, сала много, вареников много, ветчины много, тарани много, горилки не пьем! Пампушек с часником…
- А, может, выпьем немножко, Василь?
- Нету сил отказаться! Немножко, но в ведро!
- Два! Ведра!
(А Чорт добавив):
- И боченок пива….

І так упились Братики…
А Чорт, симпатизуючи Козакам, гроші замовнику віддав і сказав:
- Забирай, это такие Хлопцы, что и в аду не погибнут!
Після випивки міняються шапками та бурками… (випадок!)
І… потанули в сон…

СЦЕНА 9

-Корчма, брат, корчма!

-Переночевать, перекусить, и только…

Еврей, він же Злий Чорт:

- Милости просим.

Василь до тих, хто гуляє в шинку:

- Что, сучьи дети, мучитесь?

- Страдаем…

- Не притомились?

- Нет, но я отсюда не уйду, пока у проклятого корчмаря не випью всю горілку!

- Пий, Петро, пий, пусти цього корчмаря по вітру…

Побратим:

- Гульба славная…

Василь:

- Горілки все равно пить не будем…

Тут з’являється Одарка…

- Чего козаки пожелают?

- Колбасы побольше, сала много, вареников много, ветчины много, тарани много, горилки не пьем! Пампушек с часником…

- А, может, випьем немножко, Василь?

- Нету сил отказаться! Немножко,но в ведро!

- Два! Ведра!

(А Чорт добавив):

- И боченок пива….

І так упились Братики…

А Чорт, симпатизуючи Козакам, гроші замовнику віддав і сказав:

- — Забирай, это такие Хлопцы, что и в аду не погибнут!

Після випивки міняються шапками та бурками… (випадок!)

І… потанули в сон…

СЦЕНА 10

Ніч таємнича…

Голоси… Русалки в озері….

Йде Красуня (Русала): Хлопці зайшли в воду й ногами тонуть.

= Давай поглядим не нее с берега….=

Диявол просить Красуню бути його коханкою, обіцяючи за це все робити, що та забажає:

- Не сделаешь ты того, чего моя душа желает…

- Клянусь Пеклом, Сатаною, сделаю! Не веришь?

- Не верю!

- Поверь! (2раза)

- Скажи мне, Одарочка, чего желает твоя душа?

- Не скажу, пока не присягнешь.

- И долго будешь моей?

- Десять лет!

- Согласен! Вот моя рука и адовое слово!

- А кто же свидетелем будет, надо чтобы христианская душа была.

- Есть свидетели! Козаки – идите сюда!

- Разве у Запорожцев чистые души? Они же пьяницы и разбойники!

- Не скажи! Нет души чище, чем у этих аспидских детей!

Они живут по Писанию, не водятся с бабами, сражаются с бусурманами… Говори теперь, чего желает твоя душа?

- Ха ха ха… Спасения хочу! Ты же знаешь, не по своей воле я стала ведьмой!

Побратим:

- Я за тебя душу отдам

Дьявол:

– Согласен! — Вот тебе первый, и второй будет!

К Василю:

- А ты не настоящий Козак! Почему душу не отдаешь? Отдай душу! Отдай мне свою душу, отдай!

(И уносит Шапку)……………………

- — Где грамота? ( Батько, Дід, дає Василю в морду!)

- — Извините, Отец! (Бульк, і в Пекло через криницю.) ( В воду ниря, а з криниці вилітає в світ Пекла)

Пекло:

Навколо бандуриста Чорти скачуть……

Люди ………

Василь:

- Просніться, Люди, це вам все сниться!!!

- А ну брысь, разойдитесь, чертята!

Пахан (Головний Чорт) сидить, навколо дівчата, а він:

- — Я очень люблю народные песни…

( і Тріо Народне йому співає…)

Василь:

- Что же это творится?

А! А! – Это им снится!!!

Не бойтесь, это снится вам все.

Опомнитесь, бездушные, это вам снится!!!

Побратим:

- И Одарка здесь! Я за нее душу продал!

Василь:

- И ты, Голубушка, тут… Если вы не верите мне сейчас мою Шапку с Грамотой, и душу Побратима мого верного и души всех христиан, которых вы тут истязаете….

- И душу Одарки!

- И мою!

- И душу Одарки!

- И будь мне католиком, если я не сверну ваши свиные рыла вам на затылок!

- Согласен!

- Но прежде сыграй со мною в дурака!

Игра… Иллюзия!

Черт подсказал: (плюнь в карты) ПЛЮНЬ!

(Слюна и Игнорирование Нечисти как таковой)

Два рази: (Дурень, Дурень, Дурень!!!)

Тьху! (Плюнул в карты)…

Проснувся….

Одарка: — Шапку и крестик украл Корчмарь.

Василь: — Мухи! Так вот он чем кормил нас!

Куском тухлого мяса бьет Корчмаря, забивая его в землю по голову!

Одарка: — Маму турки положили, а меня продали Корчмарю!

- Отвезите ее в Диканьку!

Всі проснулись і всі стали живими….

СЦЕНА 11

- Хлопцы, Царица дома?

- Никак нет?

- Царица в хате?

- Так точно!

- Передайте: сам Козак Василь с Диканьки приехал!

Залы… Выпендрежные мундиры….

- Смотри, и тут моя баба!

- Что такое?

- Узнать!

- Жена, это ты или не ты?

- Молчи, дурень! — Что такое?

- Узнать!

- Что там такое?

- Да так, пустячок!

- Из-за пустяка вы так долго ехали?

- Одарка?

- Баронесса Фон Лифтенберг!

- Аудиенция окончена!

- А наша грамота?

- Какая грамота, это же Искусство!

СЦЕНА 12

Чорний Побратим і Білий Василь….

- — Что ж мы за Козаки? Нам осталось только одне, пустить друг другу пулю в лоб…

- — Как скажеш, Брат

- — И место красивое….

Приготовили пистоли….

- Прости, Брат, за все…

- — Нет… Я буду говорить молитву, а на слове «Аминь» выстрелим друг в друга…

- — Слушай, а если кто-то не сразу будет убит?

- — Тогда он сам дострелит себя своїм пистолем….

Черт:

- Что, надумал стреляться?

- — Надумал… — Кто ты, где ты?

- У дороги….

- — Камень!

- Нельзя так, хлопцы.

- — Так ты кто?

- — Камень!

- — Так ты камень или куц?

- — И куц и камень. Бог превратил меня в камень, чтоб добре люди об меня ноги били…

Киньте меня в болото, Хлопцы, а то осточертело людям зло делать…

- Бульк….

Козак Василь: - Тяжелый был!

- — Зато как булькнул!

Черт из дерева:

- — Ну что, Хлопцы, видели Царицу?

…мовчки кивнули….

- Видели, видели…

- Эх, Хлопцы, не умеете вы врать, та пожалуй и не научиться вам….

Гуляйте, а я поехал дальше.

(поскакав) (З дерева – кінь чорний)

Козак Василь:

- Из-за этой дурацкой стрельбы могли бы и домой не попасть!

- Не говори! Могли бы…

СЦЕНА 13

Зозуля: Ку-ку, ку-ку…

Василь в білому одязі з Чорним конем

Побратим в чорному одязі з Білим конем

Та кукурудзою – до хати….

А там – на конях Василь і Побратим

Та Брехати….Прибріхувати….

Одні – кукурудзою

Другі – святково, з Дороги!

Бабуся:

- Василечку, а как же со службой для Хлопца?

Василь надіває на нього Шапку і садить на Коня.

- ТВОЯ СЛУЖБА — ВЕРНЫЙ КОНЬ ДА ЧИСТОЕ ПОЛЕ! ЛЮДЯМ СЛУЖИТЬ!

- Ты хоть Царицу видел?

- Хороший был табак, Отец!

- Эх, дурень ты дурень!

И отец твой дурень.

И дед был дурнем.

А тебя и на роду написали таким оставаться!

********

Танцювала риба з раком

А петрушка з пастернаком

А цибуля з часником

А дівчина з козаком!..

Козак Василь та Побратим

Стійкість та Рівновага

Характерник — характер — сила Волі, сила Особистості, Самодостатності, Самовизначеності.
Характерник має власну Стратегію життя, свій Шлях.
Особиста сила Характерника — це той внутрішній Вихор в животі, який дає можливість йти своїм Шляхом впевнено та бездоганно….
Реалізація себе в будь-якій сфері життя, МАЙСТЕРНІСТЬ…
Чи то в боєвому мистецтві, як те склалось в часах Історії
(адже бути воїном — то є основа кожного справжнього чоловіка),
чи то в будь-якій іншій, уже «мирській» справі 
Майстер, Характерник — це людина, яка виконує свою справу БЕЗДОГАННО…. 04.11.12
/більш детально про Шлях Майстра — в Книгах/

1

- Перший крок — точка опори.Розвиток в собі цілеспрямованості. Зранку беремо щоденник і записуємо в нього завдання, які добре було б виконати впродовж дня. Перед кожним завданням малюємо невеличкий круг: по виконанні завдання той круг закреслюємо чотирьма рисами.
- Як саме це правильно виконати?
- Дивись в центр стартової сторінки сайту — там Колесо.
- «Штурвал»?
- Символ Колеса Вічності… Таким чином ти, виконавши завдання, з Пустоти Нуля створюєш Колесо Вічности.
- А чтому просто не закреслити те завдання по виконнанні його?
- Закреслити — означатиме невиконання чи то повне стирання Шляху!… Зітреш Нитки Спорідненості!
- Отаке…
- І так кожен день… Маєш в перший рік чітко привчити себе ставити собі Завадання та находити в собі сили їх виконувати.
- Сам собі?
- Сам собі — в тому Самість Особистості!…
«Сам сплю, сам гуляю, сам стилюся, сам лягаю»….. :)))))
12.11.12… 13.00

2
Ціль

- А це то як?
- Ходи в тир та вчись влучно стріляти… Нехай Око бачить, куди треба влучити… Нехай Палець вчасно натисне на курок… Нехай одна Куля ввійде туди, куди ти хотів її покласти…
- Це важливо?
- Як ті кружечки, які ти помітиш по виконанні Задуму…
Око — Ціль — Палець/Курок — Куля/нехай ляже Там, де ТРЕБА 
22.11.12… 9.52

3
Верх

- Кожен ранок бажано «розкрутити» голову: десять обертів проти годинникової стрілки, десять — за годинниковою.
- А якщо закрутиться голова? Стане погано?
- Тоді починай з шести обертів 
- А якщо десять малувато? Якщо можу більше?
- Через десять хвилин зроби ще раз по десять. Але досить два-три рази це повторити, більше нема сенсу.
- Що занадто — то не здраво?
- Таки так 
- А чому ви назвали цю вправу «Верхом»?
- Бо голова оздоровлюється, шия стає «живою» і забезпечує притік крові до судин мозку…

4
Низ

- А кожен вечір бажано підняти ноги догори, щоб кров наповнила голову та очищала її від шлаків 
- Зробити вправу «Берізка»?
- Можна й так… Головне — щоб голова була нижче за тіло  Та обережненько! Не переборщи! Кожен день по пів хвилинки добавляй 
- Навіщо все це?
- Щоб «струшувати» судини мозку від шлаків та тримати його в доброму дієвому стані 
14.41 12.12.12

5
Вісь

- Що таке Вісь?
- Наші суглоби, які мають бути чистими від фізіологічного «бруду» та мати легку рухомість…
- Як цього досягти?
- Перші три місяці бажано щоденно розминати всі свої суглобики… Та за певною схемою!
- Говоріть Схему!
- Починаєш з мізинця правої руки і до суглоба кісті рук по всим пальцям почергово. Потім — з мізинця лівої ноги.
- Навхрест????
- В цьому — весь резон :)))) Потім — з мізинця лівої руки, потім з мізинця правої ноги.
- Потім суглоб кісті правиці?
- Так. А потім суглоб лівої ступні.
- Потім — ліва кисть руки і правий суглоб ступні ноги?
- А потім правий ліктьовий суглоб, а за ним — ліве коліно 
- Потім лівий ліктьовий і праве коліно?
- А потім праве плече і лівий тазобедровий 
- Потім ліве плече і правий тазобедровий?
- А потім — шия, а опісля — сакральна кістка!
- Поперек?
- Поперек. Потім — підключичні ямки, після них — грудина  І все 
- Складнувато не заплутатись 
- Один раз зробиш — будеш знати 
- І так три місяці?
- Вісь Характернику потрібна чиста від бруду та змащена здоровою фізіологічною мастилою 
23.12.12

6
Пластун

- Три місяці минуло. Що робити далі?
- Вчись бути пластичним: витягуй м’язи.
- Вправи на розтягування м’язів та сухожилок?
- Саме так. Три місяці готуй своє тіло до Танцю 
- А вправи йоговські підійдуть?
- Будь-яка система буде доречною. Головне — концентровано, уважно «тягни» свої члени у всі боки 
- Кожен день?
- Бажано так…
27.02.13

7
/танець гопак/

продовження буде…

8
/щаблі/

пиши лист Гриневичу, і будеш зарахований у Дистанційну Школу Самодостатності

didgrin@gmail.com

Книга з паралельним текстом дає можливість легко вивчати іншу мову, в нашому разі — Англійську. Це зручно та досить легко для освоєння мов. Ось так це виглядає:

Також подібна форма вивчення мови допомагає розвивати Пам’ять.
А ще, як і будь-яке читання — розвиває нашу Уяву. А ось про Уяву я хочу сказати Вам трішки більше:
- Що таке Уява?
- Якщо сказати просто, то це можливість мозку створювати всередині себе Образи. Аналізувати раніше побачене та синтезувати нові образи, чи то нові ідеї. Ці образи можуть бути умовними, скомбінованими всередині мозку завдяки синтезу, або ж дійсними, зв’язаними енергетично з зовнішніми предметами чи то живими сутностями зовнішнього світу. Людина з розвиненою уявою – це творча людина, зараз модно говорити – креативна.
- Для чого нам Уява?
- Щоб мати живий контакт з іншими сутностями, чи то предметами. Приведу два приклади.
Перший – про Вінні-Пуха. Кролик логікою хотів знайти вихід з лісу, коли компанія заблукала, та з цього нічого не виходило. Ведмедик Пух знайшов інший метод знайти домівку; він просто примірно сказав так: «Я чую, як мене зовуть додому мої горщики з медом». І він прийшов додому до своїх горщиків, не блукаючи.
Приклад другий – як аборигени Австралії шукають джерела з водою. Вони співають старовинну пісню про Воду і Джерела, та йдуть за піснею. Пісня їх веде до джерела. Таким чином в пустелі вони приходять до води…
Все так, як казав колись дядько Лао-Цзи: «Шукаєте – і не знайдете. Не шукайте і знаходьте». Отак Кролик логікою шукав вихід з лісу і його не знаходив. А Ведмедик Пух просто пішов на поклик своїх горщиків – і чітко прийшов додому…
Кролик і логіка – це споглядання картинок без включення Уяви, виключно ліва півкуля мозку. Креатив Пуха та аборигенів Австралії – це робота Уяви та тренованої правої півкулі мозку.
- Чи працює Уява, коли ми дивимось фільм, ролик чи фото?
- Ні.
- Чи працює Уява, коли ми читаємо книгу?
- Так.
- Як саме працює Уява?
- Поясню на прикладі камінчика і ліхтарика. Якщо на стіл покласти камінчик і світити на нього ліхтариком, камінчик трішечки почне нагріватись. Таким чином і наш погляд буде трішечки нагрівати цей камінчик, якщо ми будемо уважно його розглядати очима. І навіть коли ми закриємо очі та почнемо пригадувати цей камінчик, ніби як спостерігати його внутрішнім зором, то до нього теж бігтиме наша енергія та буде трішки його зігрівати.
Отже, коли ми просто дивимось на камінчик – ми його трішечки наповнюємо своїм випроміненням очей, збуджуємо поглядом. Та коли ми його пригадуємо, відтворюючи його образ усередині мозку – ми також його трішки наповнюємо своєю енергією.
Отже, практика пригадування Образу розвиває праву півкулю мозку, яка відповідає за креативність.
Якщо ж мало читати і лише очима спостерігати картинки та зовнішні образи, не включаючи Уяви, ми таким чином розвиваємо лише ліву півкулю мозку, яка робить нас обмежено прямими, прагматичними, некреативними, нетворчими…
Ось ще такий приклад для розуміння суті сприйняття інформації. Я змонтував ролик, і говорю в ньому вам: ось – пиріжок. І показую фото пиріжка, купленого в «Макдональдсі». Ви його бачите очима і передаєте йому частинку своєї енергії…
Тепер повернемося до камінчика і ліхтарика. Якщо на камінчик буде світити тисячу ліхтариків, то зрозуміло, він буде нагріватись значно краще, ніж від одного ліхтарика. Також і пиріжок буде отримувати більше уваги, коли його бачитимуть багато людей.
Та якщо ми просто уявимо пиріжок без картинки з ролика, то у кожного він буде свій: чи то мамин, чи то бабусин, чи то з шанованого нами кафетерію. І енергія від спогаду про пиріжок буде текти не до компанії «Макдональдс», а до мами, чи до бабусі, чи до тьоті Маші з нашої кафетерії…
Взагалі Уява – це коли беруться картинки-образи з лівої півкулі мозку і переносяться в праву півкулю мозку, де їх можна комбінувати та створювати чи то нові образи, чи то комбінації образів.
Хто багато дивиться картинок – той просто напихає свою ліву півкулю картинками. Хто ж включає Уяву і комбінує образи, той творить Нове…
Наприклад, маємо такі картинки: купа брусків, пилка (ножовка), молоток, цвяхи. Для нерозвиненої Уяви це просто бруски та інструменти. А в творчій Уяві це вже може бути чи то стільчик, чи то поличка, чи що інше. Права півкуля ніби як сама бере бруси, ріже їх пилочкою, формує конструкцію і з’єднує її за допомогою цвяхів та молотка.
Тож маємо вибір: або гратись в комп’ютерні ігри, споглядати картинки в соцмережах, наповнюючи ліву півкулю картинками… Або ж взяти книгу, читати і уявляти те, про що говориться в книзі… Таким чином «витягувати» з лівої півкулі старі, раніше бачені образи, та «перетягувати» їх до правої півкулі, де потім включати комбінації тих образів, намагаючись «оживляти» те, про що читаємо.
Включення обох частин мозку – це вже таки щось. Бо якщо тільки ліва півкуля – то ми стаємо як комп’ютер, як робот, який передбачуваний, логічно прорахований і нетворчий…
Та якщо є Уява – ми стаємо цілісними, здатними до творчості, креативними.
А ще розвиток Уяви дає можливість телепатичного зав’язку: адже коли ми уявляємо собі образ знайомої нам людини, ми з’єднуємося з цією людиною в просторі Ноосфери, і можемо щось їй сказати, вести з нею внутрішній діалог…
Та це вже – окрема тема. Головне – читати книги, заглиблюватись в прочитані слова, в прочитані речення та БАЧИТИ те, що криється за тими словами та реченнями. А там – світи… Безмежні світи, в які ми можемо пірнати завдяки нашій Уяві…

Таємниці Сивого Знахаря — The Secrets of Wise Man — Teadmataadi tarkusi -  Mon grand père  Georges

01 Камінь Знань

02 Нитки Спорідненості

03 Крила

04 Майстер

05 Про Гроші, Свободу та Формулу Успіху

06 Здоровенькі будьмо! (корисні поради Діда)

Бхагавад-Гіта і сьогодення 

Школа Характерника

Козак Василь і Пропала Грамота

Майдан

Душа Жінки…

Криниця Відродження

Книги українською мовою можна зручно читати на підсайті ДІД

Гриневич Сергій Володимирович

+38 (067) 81-004-18

e-mail: didgrin@gmail.com

Youtube - Сергій Гриневич

україномовний канал youtube: Ноосфера – Biosphere

Кажуть: Не хлібом єдиним живе Людина… Людина розумна потребує таки й духовного харчування, наповнення себе Мудрістю… Досвідом старших поколінь…

То хто ж таки Дід? - Бажаєш те знати? — читай Книги Діда, також дивись ролики на YouTube-каналі. Канал запланований автором як дистанційна Медико-Філософська школа. Стань учасником Ігор Розуму, і бажано почати з читання книги «Таємниці Сивого Знахаря«, поступово рухаючись в глибини Пізнання з кожною новою книгою Сергія Гриневича. Дід проводить психологічні консультації, допомагає у вирішенні складних внутрішніх проблем, робить оздоровчі масажі по індивідуальній системі оздоровлення, також проводить дистанційну роботу по оздоровленню як психіки, так і тіла.

- Для чого створений сайт та канал Медико-Філософської школи?
- Щоб допомогти бажаючим розібратись в собі, побудувати свою особисту стратегію розвитку. Допомогти відшукати Свій ШЛЯХ…
- Для цього є КНИГИ : Діалоги Діда і Юнака. Ти — третя особа — СЛУХАЧ діалогів. Почувши щось для себе корисне — знай: це тобі Дідова підказка для побудови Власного Простору Життя…  Це та архітектура «електродротів», — та схема, — яка реально працюватиме за умови підключення до неї «електроструму» як зовнішньої Сили. А ця зовнішня сила — це та Воля, яка поступатиме до тебе зовні через твій духовний спосіб життя, через твоє вміння бути Вдячним за Знання. За допомогу в побудові Особистого Простору. А реально — в досягненні Самодостатності…

Сайт дає думаючій Людині можливості Розвитку, а в обмін буде радий Вдячності:

* лист з щирою оцінкою роботи Діда чи коментар під роликом;
* замовлення книг в електронній та друкованій версії;
* благодійний внесок в розвиток Сайту та друкування Книг.

Історію друкування Книг дивись тут.

Школа Діда Сергія дивись тут.

Старий сайт Сергія Гриневича дивись тут. 

Звідки Дід Знахар: дивись тут.