Про Клітину

Сергій Гриневич, Про Клітину, Дихотомію та Родове Дерево
(коротка версія. Повну замовляти у Автора)

мч1
Фізіологія Життя

- Вітаю тебе, Великий Мандрівник Лабіринтом Знань! Зараз ти підійшов до нової межі пізнання – до циклу книг «Світ Людини».
- Це вже Наука?
- Так, це початок Шляху, який обіцяє багато років подорожей лабіринтами Наук…
- До чого прагне цей Шлях?
- Єдина Теорія Поля, яка об’єднує все…
- Чому цей шлях починаєте саме з фізіології людини?
- Від простого – до складного.
- Людина простіша ніж математика???
- Так, звучить ніби як парадоксально, але – так воно є… Тварина складніша, …ні, не складніша, гли-бша людини, рослина глибша тварини, гриб глибше рослини, бактерія глибша гриба, вірус глибше бакте-рії… Кристали – глибше вірусів, а хімія – глибша кристалів… Фізика – ще глибша хімії, а математика – вершина всіх вершин або глибина всіх глибин… А Єдина Теорія Поля – то є прапор над цією вершиною, математикою…
- Ви плануєте за одне своє життя все це подати і описати в простій та доступній для допитливого читача формі?
- Чому ні?
- А щось із цього вийде?
- Презентую тобі першу книгу, читай, думай та розмірковуй…
- Тоді – починайте.
- Він сказав і махнув рукою. Розпочинаю, мій Друже…
Отже, вчений фізіолог скаже так: «Фізіологія являє собою вчення про протікання процесів у живій матерії. Предметом фізіології є функції живих істот, їх органів, тканин, клітин та клітинних компонентів, а також причини тих чи інших проявів у життєдіяльності організмів». Але ж нам потрібно не просто гарно сказати… Нам перш за все потрібно розуміти… Дати відповіді на важливі питання, свої питання… Які йдуть з глибин… Наших глибин…
Ти чуєш у собі ці питання?
- Хто ж ми, люди? Як створені наші тіла? Як функціонують наші механізми?
- Ми – перш за все Споживачі Життя… І тут я говорю ствердно, без лицемірства… Адже що таке Життя? Хіба Життя це не протистояння Ентропії, не супротив Розпаду? Щоб побудувати будинок – потрі-бно докласти зусиль. Але чи обов’язкові наші зусилля для того, щоб його зруйнувати?
Найкращий руйнівник – Час… Він знищує не тільки будинки наші, а й гори… Та й не тільки гори, а навіть планети, сонячні системи, галактики…
- Що може реально протидіяти цьому Руйнів-ному Шиві, Володарю Часу?
- Є! – Маленька жива клітина! Бачиш, крізь ас-фальт пробивається паросток рослини? – Маленька тендітна клітина здатна зруйнувати твердінь, таку глибу!.. Так Життя протистоїть Часу… Так «м’яка» клітина перемагає «твердий» камінь… Жива Система протистоїть неживій Матерії, врівноважуючи Всес-віт… Система Життя як Самоорганізація, закладена в Клітині, протистоїть Ентропії, Саморуйнації… І тому Клітину я нарікаю як Творцем, так і Споживачем Життя…
- Чому так банально, так просто?
- Давай створимо своєю внутрішньою уявою намальованого «Звіра» і будемо намагатися його зрозуміти, побачити його Сутність без прикрас, без гриму. Отже, уявляй!
- У кожного – буде створений свій Образ.
- Так, але спробуємо визначити найважливіше у функціях будь-якого живого організму. Тепер опи-шемо цього уявлюваного «монстрика». У нього є Рот, яким він захоплює жертву (живу!). Потім вона потрапляє в ТС (травну систему), де перетравлюється, відбирається з неї життя і трансформується в життя хижака. Відпрацьовані речовини виводяться з проти-лежного кінця – Тора. Рот починає процес, Тор його завершує…
- Початок і Кінець всього сущого?
- Та ще є Середина, внутрішні системи. Для то-го, щоб побачити і відслідкувати жертву, в нашого «Звіра» є очі (або щупальця, або інші рецептори), які з’єднані з НС (нервовою системою). Є також КС (кро-веносна система), яка виконує функцію забезпечення хижака поживними речовинами всередині, також ДС (дихальна система) для забезпечення окисно-відновних процесів КС та перетворення енергії.
НС контролює житєдіяльність інших систем, а також і роботу МРС (м’язово-рухової системи), яка наздоганяє жертву і її «пережовує»…
- Невесело від такої картини…
- «Веселішою» є РС (репродуктивна система), яка надана для того, щоб створювати собі подібних, діток-хижаків. Для цього знову потрібні очі, щоб побачити «дірочку-нулик» для своєї «палички-одинички» і з’єднатися в парному приємному процесі творення свого майбутнього…
- Хліб та Розваги…
- Як бачимо, в житті Хижака дві речі є найнеобхіднішими: їжа (живі, але слабкіші особини) і статеве поєднання (акт репродукції). Усі інші потреби – від них похідні…
Упізнаємо себе?
- Так просто і банально…
- Якщо Ви дійсно хочете себе пізнати, тоді не кривіть душею і сміливо приймайте правду життя… Ми перш за все по своїй фізіології є Хижаки, які хо-чуть їсти, а потім розмножуватися. І в цьому немає нічого поганого та ганебного, бо цього бажає будь-яка жива Клітина, а також Тканини, що складаються з Клітин, та й весь наш цілісний Організм!
- Ми всі хочемо їсти і розмножуватися?
- Так побудований Всесвіт, де все Живе проти-стоїть Ентропії, Саморуйнації… Їсти – щоб зростати, а відтворюватись – щоб продовжувати життя у Всесвіті.
- А далі?
- Далі розпочнемо більш грунтовно вивчати Фі-зіологію Життя… Спочатку – Рівні. Потім – Клітину. Після неї – Міжклітинний простір. Далі – Тканини: нервова, м’язова, сполучна, епітеліальна…
…Чи не втомився ще? Рухаємося далі? Або ж зупинимося і знову все переосмислимо? Якщо гото-вий йти далі – іди. Якщо потрібен час обдумати почуте – перечитуй вище «написане», «вдивляйся» в суть Хижака до тих пір, поки не зрозумієш суть Споживача… Суть процесу Життєдіяльності будь-якого живого організму…
…А якщо тобі все це здається нісенітницею, тоді закрий цю книжку і йди собі, куди душа веде: Лабіринт Знань не для тебе (є інші Лабіринти, які твої і для тебе прийнятливіші)…
Ти залишився? Тоді – в Дорогу! Нас чекають Рівні.

Рівні

- Для початку ти маєш добре знати, що все у своєму розвитку проходить чотири стадії: Зиму, Вес-ну, Літо та Осінь.
- Зима?
- Концентрація. Стискання. Холод. Мудрість…
- Весна?
- Початок дій, Планування і Розпочинання… Ідея…
- Літо?
- Розвиток, З’єднання, Співпраця, Творення… Дії…
- Осінь?
- Урожай… Підведення підсумків… Досвід…
- А де ж Рівні?
……………

Контури

- Тепер давай знову уявимо собі Людину і розг-лянемо в ній ці чотири контури.
Отже – Альфа, початок усіх початків, перший контур – Травна система: Живіт, Шлунок, Жива, Життя… Усе, що знаходиться під Діафрагмою в оче-ревині… Сама Очеревина… Це Матеріальний контур, де відбувається перетравлювання матеріальної їжі…
- Споживання?
- Так, матеріальне споживання Життя для того, щоб самому Жити і розвиватися…
- Але ж не хлібом єдиним живе людина ???
- Вірно, є в неї другий контур – Душа, Емоції, Серце і Легені… Все те, що над Діафрагмою і під Го-ловою.
- Емоційна їжа?
- Вона, саме вона: Кров і Кисень… Переміщення рідин і поживних речовин, які отримали із Живота, по всьому Організму…
- А де Розумність всього того?
……………

Клітина в Міжклітинному просторі

- Є Небо і є Земля як фундаментальні поняття. Також є Клітина (К) як Земля і цифра 1, і Міжклітин-ний простір (МП) як Небо і цифра 0.
- Первинна цеглинка Живого існування?
- Нулик є Порожнеча, вона в нашому випадку МП. Одиниця – Клітина (лат. – cellula), як первинна цеглинка Життя. Їх єдність – і є безпосередній факт Життя… Зрозуміти принцип їх непростих взаємин – наше з тобою перше завдання…
- Тоді в дорогу?
- Давай спробуємо… Почнемо з загального по-няття про Клітину… Як ти знаєш, будь-який живий організм має кілька головних функцій: Харчування як самозабезпечення, Захист, Розмноження та Старіння, яке поступово веде до припинення існування. Харчується ж Клітина через Мембрану.
Самозабезпечення – це вже взаємодія з МП: бере з МП необхідне для свого функціонування і туди ж, у МП, віддає відпрацьоване… Захист – це здатність відхиляти небезпеку, що виходить із МП і створює загрозу здоровому функціонуванню самої Клітини. Розмноження – за допомогою Поділу: передача інформаційних даних старого поля Клітини в нову Клітину, яка здатна більш ефективно пристосовуватися до нових умов існування в МП…
- А що, ці умови змінюються?
- Постійно! Навколишній світ знаходиться в невпинному процесі руху, постійних змінах, тому од-на Клітина з напрацьованим за час життя досвідом не може довготривало пристосовуватися до змін через незворотнє в часі Старіння! Тому вона ділиться, концентруючи свій досвід і передаючи його в стислому вигляді дочірній Клітині… У цьому сенс Розмноження.
- Старіння обов’язкове?
……………

Клітина та її властивості

- Клітина за своєю роллю – основна структур-но-функціональна одиниця всіх живих істот. І в ній зосереджені всі основні властивості живого організ-му.
- Які саме?
- Перш за все вона, як і будь-яка жива істота, є споживачем життя, бо використовує енергію, рані-ше акумульовану в органічних сполуках, які споживає в якості їжі.
- Однозначно Хижачка!
- Завдячуючи постійному споживанню енергії із зовні вона видозмінюється в процесі розвитку.
- Обмінюючись інформацією з зовнішнім сере-довищем?
……………

Клітинна мембрана: основні функції

- Для більш зручного розуміння Клітини про-поную уявляти Ядро як Будинок, Цитоплазму як Двір і Мембрану як Паркан. Мембрана (лат. – membrana) – це прикордонна оболонка Клітини, яка схожа на паркан навколо Двору… Для чого нам Паркан?
- Перш за все для захисту Двору як власної те-риторії від стороннього шкідливого втручання із зов-ні.
- Вірно. Так і Клітина захищена Мембраною від «вільного протягу». Як у Паркана є Хвіртка і Ворота, так і Мембрана має спеціальні канали для санкціоно-ваного проникнення в Клітину і виведення з неї мо-лекул та іонів.
- А як Клітині знати, кого і коли впускати до свого Двору?
- Для цього в Мембрані є безліч рецепторів, що сприймають хімічні сигнали. Гормони, медіатори та інші біологічно активні речовини розпізнаються Мембранними рецепторами, а потім Клітина визна-чає, як їй реагувати на таких гостей. Знаючи, хто біля Хвіртки, ми можемо самі вирішувати, впускати чи ні. Точнісінько так само й Клітина, знаючи, що відбува-ється навколо (біля) Мембрани, визначає свою реак-цію на присутність того чи іншого хімічного агента.
- Сенс усього цього?
- Сенс – змінювати свою метаболічну актив-ність, внутрішню діяльність, в залежності від стану зовнішнього середовища… Це приблизно як вигляну-ти з вікна на вулицю і визначитись, у що нам одягатися.
- А якщо за парканом вороги?
……………

Клітинна мембрана: структура

- З чого складається Мембрана?
- Уяви собі Колобка з двома руками. За спиною в нього – наплічник. І ось такі колобки стали один проти одного, обличчям до обличчя, взялися за руки, створюючи замкнуте коло. Так ось ці колобки – це подвійний шар Фосфоліпідів, які вуглеводними лан-цюжками (руками Колобків) утримуються один біля одного у витягнутому стані. А зі сторони спинок Ко-лобків – розташовуються Білки, їх рюкзачки-наплічники.

- З обох сторін?
……………

Мембранні білки

- Ми вже знаємо, що внутрішнім шаром Мем-брани є Фосфоліпіди. Білки знаходяться з обох сто-рін від шару Фосфоліпідів і представлені переважно Глікопротеїнами. Одні із них пронизують товщу Мембрани, і за це їх називають інтегральними. Інші прикріплені до поверхні Мембрани, і за це їх назива-ють периферичними.
- Інтегральні – це ніби отвір у паркані між шта-хетинами?
- Дійсно так. Через ці отвори в паркані, через канали інтегральних білків проходить селективний обмін іонів, а ще – транспорт великих молекул із зов-нішнього середовища всередину Клітини.
- Транспортна функція?
- Так. Також і Селекція. Адже периферичні, по-верхневі білки можуть бути також рецепторами і ан-тигенами. Тому вони здатні розрізняти та селекціо-нувати все те, що знаходиться поза Клітиною і визначати, корисне воно Клітині чи ні.
- Корисне переноситься всередину інтеграль-ними білками, а шкідливе знешкоджується антиті-лами?
- Саме так. Є ще одна важлива властивість в структурі інтегральних білків: їх вуглеводна частина виступає з Клітини назовні. І ці вуглеводні вусики – носії антигенів груп крові, діють як рецептори, що зв’язують гормони.
- Це там, за парканом. А що всередині огорожі?
- Усередині огорожі? Є одна важлива функція і в периферичних білків, які розташовані на внутріш-ній стороні Мембрани і є білками Цитоскелета.
- Цитоскелет???
……………

Обмін речовин у Мембрані

- Нічого постійного в цьому світі немає: все те-че, все змінюється. Точнісінько так само і в Мембрані відбувається безперервний процес оновлення компо-нентів.
- Колобки танцюють?
- Так, і танцюють з рюкзачками-білками за спиною. І кожні два – три – п’ять днів міняють рюк-зачки. Час життя мембранних білків становить від 2 до 5 днів.
- А як відбувається цей процес заміни?
- У Клітині є механізми, що забезпечують транспорт синтезованих усередині молекул до мембранних рецепторів, які сприяють подальшому монтажу, «вмонтуванню» білка в Мембрану.
- Заміну рюкзачка в танцюючого колобка? – А самі колобки оновлюються?
- Як же інакше? – Ліпіди також дуже швидко оновлюються, що вимагає для синтезу цих компонентів мембрани великої кількості жирних кислот.
- Жирні кислоти ми отримуємо з їжі?
- Вірно. На специфіку ліпідного складу Мем-брани впливають зміни середовища проживання лю-дини, особливо її харчування. Якщо в їжі багато жир-них кислот з ненасиченими зв’язками – поліпшується рідкий стан ліпідів мембран різних тканин, що позитивно впливає на життя організму вцілому. Надлишок же холестерину в Мембранах збільшує мікров’язкість їх прошарку, знижуючи швидкість дифузії деяких речовин через мембрану клітини.
- Отже, має бути механізм регулювання цього процесу?
……………

Функції рецепторів Мембран

- Контрольні пункти на Воротах?
- Так. Різноманітні механічні та хімічні сигнали сприймаються рецепторами Клітин, тому їх можна назвати контрольними пунктами на Воротах у внутрішній дворик. Розташовані вони на зовнішній стороні Мембрани. А на внутрішній стороні Мембрани розташовуються «вторинні посередники», які забезпечують швидке поширення сигналу всередині Клітини.
- Куди йдуть ті сигнали?
……………

Цитоплазма

- Ми з тобою вже добре знаємо, що Клітина – основна цеглинка побудови всіх живих організмів. Саме тому ми мусимо гарненько покопатися в прин-ципах її будови… Інакше як нам зрозуміти, хто ми є?.. Тим паче, відповісти собі, як нам жити, щоб бути здоровими? Тому уважно подивимося на те, як виглядає Клітина взагалі.

- Дивлюсь я на зображення Клітини, і бачу, що вона схожа на тваринку з вусиками, ручками, живо-тиком і величезним пупком.
- Животик і пупок – це Ядро клітини з ядерцем усередині. Зовнішня ж межа Клітини – це Мембрана, яку ми з тобою вже досить ґрунтовно дослідили. А ось все те, що знаходиться між Ядром (його Мембраною) і зовнішньої Мембраною – і є Цитоплазма.
- Все, що від животика тваринки до кордонів Мембрани?
- Так. «Цито» (грец. – kytos, оболонка) – кліти-на, «плазма» (грец. – plasma, виліплене, створене) – рідке різнорідне середовище… Цитоплазма (лат. – cytoplasma) – це Цитозоль, в якій вільно, але в той же час функціонально впорядковано живуть Органели клітини… Цитозоль разом з усими Органелами і є Цитоплазма.
- Що таке Цитозоль?
……………

Ендоплазматичний Ретикулум

- Ендоплазматичний – отже ближче до Ядра?
- Ендоплазматичний Ретикулум (лат. – endoplasmaticus reticulum, сітка), скорочено ЕР, дійс-но з’єднується з Ядром і являє собою систему пов’я-заних між собою канальців і порожнин, утворених ущільненими мішечками.
- Схоже на «розростання» мембрани Ядра.
- Вірно, стінки ЕР також складаються з бішаро-вих (двошарових) ліпідних мембран, у яких знахо-диться велика кількість ферментів.
- Ті ж танцюючі Колобки з рюкзачками?
- Так облаштовані всі мембрани.
- Як бачимо, є гранулярний ЕР і гладкий.
- Дійсно, ЕР поділяється на шорсткий, грану-лярний, зв’язаний з прилеглими до нього рибосома-ми, і на гладкий, агранулярний, позбавлений рибо-сом.
- У чому сенс такого розподілу?
……………

Апарат Гольджі

- Це те, що схоже на оченята з вусиками?
- Так. Вусики – це купа плоских мішечків, а оченята – відпупкування від цих мішечків секретор-них пухирців.
- Для чого Клітині ті плоскі мішечки?
- Перш за все ти маєш знати, що апарат Голь-джі, скорочено АГ (лат. – apparatus Golgii), приймає в себе пухирці, які відокремлюються від ЕР. У тих пухирцях – білки та інші біологічно активні речовини, які згодом переселяються в секреторні пухирці або в сформовані комплексом Гольджі Лізосоми – і там зберігаються.
- А що з ними відбувається далі?
- Кожному елементу – своя доля. Глікопротеї-ди, наприклад, синтезовані в апараті Гольджі, вхо-дять до складу слизу, який виділяється келихоподіб-ними клітинами кишечника і захищають його епіте-лій.
- Щоб не було виразки шлунку?
- Вірно. А ось глюкозаміноглюкани, синтезова-ні в АГ, підтримують ділення і дозрівання кровотвор-них клітин у кістковому мозку, входять до складу ор-ганічного матриксу хрящів, кісток, рогівки ока…
- Впливаючи на фізичні властивості тканин?
- Так, забезпечують пружність хрящів, прозо-рість рогівки.
- Здоровий стан суглобів та хороший зір?
……………

Лізосоми

- Це ті кульки, які відпупкувалися від мішечків апарату Гольджі?
- Так, це первинні Лізосоми (лат. – lysosomata), які беруть участь у фагоцитозі і ендоцитозі. Вони містять у собі у високих концентраціях більше 50 різних кислих гідролаз, що забезпечують розщеплення біологічних макромолекул – білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, жирів, фагоцитованих бактерій і чужорідних клітин.
- Фагоцитованих – це як?
- Ти в дитинстві робив маленькі бульки із за-лишків повітряної кульки? – Пам’ятаєш, як розтягу-вав клаптя від кулі, потім утягував ротом усередину, створював бульбашку і перекручуванням клаптя об-межував вихід з нього повітря. Виходила маленька повітряна кулька, якою потім били об тверду поверх-ню і виходив вибух – «бабах»! Ось так і захоплені всередину, через «наїзд» Клітини, чужорідні речовини перетравлюються Лізосомами і знешкоджуються.
- У Лізосомах – агресивні для чужих клітин і бактерій речовини?
- Так. А ще Лізосоми, будучи Клітинними вар-товими охоронцями, містять також ензими, здатні розщіплювати крапельки жиру і гранули глікогену, гліколіпіди фагоцитованих мембран як чужорідних, так і наших старих, а також пошкоджених Клітин. А ще кислий рН лізосом (близько 5,0) гальмує обмінні процеси в бактеріях, прискорюючи їх загибель. Тому так важливі для нас Лізосоми. Вони як служба безпе-ки всередині Клітини!
- Зрозумів, найважливіша функція Лізосом – перетравлення матеріалу, який надійшов до Кліти-ни. Але як це все відбувається?
- Після піноцитозу, втягування у Клітину кра-пельки рідини з навколишнього середовища, або фа-гоцитозу, – до пухирця з захопленим матеріалом приєднується одна або кілька Лізосом і спорожнюють у нього свій вміст, утворюючи вторинну Лізосому.
- Щось подібне до дій павука, який вприскує у свою жертву травний сік?
- Так. У результаті такої дії «захоплений» мате-ріал розщеплюється до амінокислот, глюкози і інших компонентів, які потім дифундують через мембрану вторинної Лізосоми в Цитоплазму і використовують-ся для живлення і поновлення Клітини. Залишки ж від вторинних Лізосом виводяться, екскретуються через клітинну мембрану в ході екзоцитозу.
- Екскретуються – це «викакуються»?
- Як є процес поглинання за допомогою «нако-чування» Мембрани на об’єкт, так є і процес екскре-тування, «викидання» непотрібного і відпрацьовано-го в зовнішній простір…
- Вони нас годують… Забезпечують необхідни-ми елементами…
- Таки так. А ще Лізосоми виконують важливу функцію внутрішнього регулювання життя Клітин! Вони відповідальні за регресію фізіологічно збільше-ної маси тканини: матки, після перенесеної вагітнос-ті і пологів; молочних залоз у кінці періоду лактації. Лізосоми також усередині себе містять бактерицидні ферменти – лізоцим, що розчиняє мембрану фагоци-тованих бактеріальних клітин, а також лактоферин, що зв’язує залізо, необхідне для підтримки процесів розмноження бактерій. Плюс кислий рН, про який ми вже говорили…
І ще одна вельми важлива робота Лізосом: при недостатній кількості амінокислот у організмі вони розщеплюють альбуміни, які надходять у Клітину, до амінокислот, забезпечуючи безперервність синтезу власного білка.
- Таки так, дуже важлива органела, наша Лізо-сома!
- Але, Друже мій, є два фактори, які особливо небезпечні мембрані Лізосом!.. Це заморожування та подальше розморожування тканин, а також їх ультразвукове опромінення!
- УЗД??? – Але їх же роблять завжди і всюди???
- У цьому-то й криється все зло… Велике зло сьогоденної медицини… Комерція на фоні втрати медичними працівниками вмінь ставити діагноз… Це окрема тема, яку навіть не хочу чіпати…
Ти просто маєш добре розуміти, що УЗД позба-вляє нас Служби Безпеки Клітини… Утрачаємо захи-щеність від шкідливої дії бактерій і отрут… У жінок не скорочується після пологів матка… Не відновлюються груди після періоду годування дитини… У період вагітності УЗД відкриває потік через плаценту шкідливих для плоду речовин із крові матері…
- Який вихід із цієї скрути?
- Бажано – по можливості вникати УЗД… Так, є ряд речовин, що стабілізують стан Лізосом, виконую-чи роль протектора їх мембран. Наприклад – корти-зон. Але набагато розумніше бути істинним Лікарем і ставити діагноз за об’єктивними традиційними аналізами, плюс Досвід, плюс Чуйка-Інтуїція…
Думай, Друже мій, думай …

Пероксисоми

- Зовні Пероксисоми схожі на Лізосоми.
- Чим саме схожі?
- Тим, що сформовані з гладенького ЕР і міс-тять ферменти, які каталізують утворення і розкла-дання перекису водню.
- Це важливо?
……………

Мітохондрії

- Що таке Мітохондрії і яка їх функція?
- Мітохондрії (лат. – mitochondrium, нитка, тканина і зернятко) – це «енергетичні станції» Клітини, в яких вивільняється основна кількість енергії з надійшовших у організм живильних речовин. Щоб двигун працював і наш автомобіль міг рухатися – потрібен як сам двигун, так і паливо, яке при згоранні всередині двигуна здатне обертати вал… А від обертання валу і авто буде рухатися, і генератор обертатися, даючи струм. Струм же здатний забезпечувати діяльність усіх інших систем автомобіля. Точно так само і Мітохондрія, приймаючи всередину себе поживні речовини, утворює блоки енергії, які здатні забезпечувати енергією всі інші процеси всередині Клітини.
- Ці маленькі круглястої форми органели, що складаються з двох бішарових ліпідно-білкових мем-бран, зовнішньої і внутрішньої, і являються Енерго-блоком Клітини?
……………

Мікрофіламенти

- А що це там за “ниточки” всередині Клітин?
- Це Мікрофіламенти – ниткоподібні структури і мікротрубочки. Ниткоподібні структури, або мікро-фібрили – це актин і міозин, що створюють скорочу-вальний апарат Клітини. А мікротрубочки – це основа цитоскелета, своєрідні порожнинні циліндри, які з’являються при полімеризації білка тубуліну. Часто вони об’єднуються в пучки і утворюють зв’язки, які придають додаткову міцність Клітині.
- Для чого вони у Клітині, яка їхня роль?
……………

Рибосоми

- Тепер розповім трохи про рибосоми. Рибосо-ми (лат. – ribosomata) – це електроннощільні части-нки, що містять рибосомальну р-РНК і білки. Вони взаємодіють з інформаційною і-РНК і транспортною т-РНК, забезпечуючи синтез білка. У клітині вони можуть бути поодинці, але зазвичай “пакуються” в полісоми (полірибосоми), в основному по 6-10 оди-ниць. Рибосоми зв’язані між собою ланцюгом інфор-маційної РНК, або лежать як вільні гранули, але зв’я-зані з зовнішньою частиною мембрани ЕР. Синтезо-вані на них білки потім транспортуються через мем-брану у просвіт канальців і цистерн ретикулуму. Ди-вись рисунок.

- Це по-науковому, а як це поясните доступні-ше?
……………

Ядро

- “Мозок” клітини – Клітинне Ядро (лат. – nu-cleus cellularis), головна мета якого в передачі спад-кових ознак і синтезі білків. Здійснюється передача генетичної інформації від клітини до клітини через ДНК, що міститься у хромосомах (лат. – chromosoma). Це друга функція нашого “Споживача Життя” – розмножуватися, даючи всесвіту свою “по-добу”. Відомо, що кожна клітина будь-якого організ-му даного виду має чітко означену кількість хромо-сом. У людини їх 46. Хромосоми завжди парні. Тому подвоєння ДНК, дезоксирибонуклеїнової кислоти, передує кожному клітинному поділу.
- Як це подвоєння відбувається?
- Про це будемо говорити трохи пізніше. Поки важливо зрозуміти загальний зміст, основну функцію Ядра.
- А чому клітинне ядро таке велике? Наш мозок набагато менший, якщо уявити його розмір відносно до загального обсягу тіла.
- Маса ядра звичайних клітин дорівнює 10-18% від маси клітини. Але може бути ще більшою, напри-клад 60% від маси в лімфоїдних клітинах.
- А що там за такі пофарбовані гранули всере-дині ядра?
- Це хроматин (лат. – chromatinum) – грану-ли, з яких сформовані хромосоми. Кожна хромосома має центральну нитку – хромонему, вздовж якої роз-ташовані чітко визначені структури – хромомери. Кожна хромосома в певному місці має так звану центромеру, невелику чіткосформовану округлу ді-лянку, яка регулює рух хромосом при клітинному поділі. Таку гру у структуруванні хромосом можна споглядати тільки під час поділу клітини. В інший проміжок часу, Друже мій, вони виглядають не так яскраво і не так помітно. Тоненькі, темнозабарвлені нитки… Хроматини…
- З чого складаються ці гранули?
- Це комплекси нуклеопротеїнів, що склада-ються з нуклеїнових кислот і білків.
- А це ще що за структура сферичної форми?
- Це ядерце (лат. – nucleolus) – внутрішня стру-ктура ядра, яка не має мембрани. У ньому відбуваєть-ся утворення р-РНК. Подивись уважно також на мем-брану ядра, яка складається з двох шарів, просвіт між якими з’єднаний з порожниною ендоплазматичного ретикулуму. Усередині ж знаходиться нуклеоплазма – ядерний сік (лат. – nucleoplasma), колоїдний розчин, що містить білки.
- І яка функція цього соку?
……………

Цикл Кребса

- Щоб клітина функціонувала – безсумнівно потрібна енергія. На всі внутрішньоклітинні процеси також необхідна енергія.
- Де брати цю енергію?
- Природно, витягувати з наявних усередині клітини живильних речовин.
- Білків, жирів і вуглеводів?
- Вірно, а саме з їх складових: вуглеводи пред-ставлені глюкозою, білки – амінокислотами, а жири – жирними кислотами. Цикл Кребса чи цикл трикар-бонових кислот – це загальний кінцевий шлях, яким завершується обмін вуглеводів, жирних кислот та амінокислот.
- А як саме це відбувається? Адже це складні втаємничені процеси.
- Складні, тому поки що можеш цим не перей-матися. Але загальний зміст слід знати. Слухай і ста-райся зрозуміти. Всі живі клітини отримують біологі-чну корисну енергію за рахунок ферментативних реа-кцій, під час яких електрони переходять із одного енергетичного рівня на другий. Глюкоза під впливом ензимів цитоплазми перетворюється на піровиногра-дну кислоту, і таким чином з однієї молекули глюко-зи утворюється дві молекули АТФ. Подальше перет-ворення пірувату на дві молекули ацетилкоензіму А сприяє утворенню ще шести молекул АТФ. Після цьо-го ацетилкоензім А надходить до мітохондрії і, окис-люючись до СО2 і Н2О, утворює ще двадцять чотири молекули АТФ.
- А куди поділися білки і жири?
……………

Утворення енергії у Клітині

- Отже, ми маємо високу концентрацію прото-нів ззовні мітохондрії і їх низьку концентрацію всередині. Чого слід очікувати від такого розкладу позицій?
- Очевидно, протони ззовні будуть шукати мо-жливості повернутися всередину для природнього вирівнювання концентрацій.
- Так і відбувається. І цей зворотний рух прото-нів здійснюється через мембранний білок, де всере-дині мітохондрії, біля стінки мембрани на наш про-тон з мембранним білком очікує АТФ-синтетаза. І вже подальша взаємодія мембранного білка з АТФ-синтетазою супроводжується синтезом АТФ з адено-зиндифосфорної (АДФ) і фосфорної кислоти (Фн).
Потік протонів через мембрану запускає реак-цію: АДФ + Фн = АТФ + Н2О
А ще отримуємо вивільнення тепла за допомо-гою переходу НАДН у НАДФ, що забезпечується тра-нспортом іонів Кальцію і Натрію через мембрану мі-тохондрії.
- Але головне – отримана АТФ, як енергоблок для забезпечення всіх наступних процесів?
……………

Синтез білка

- Уяви собі будівельний майданчик, де плану-ється побудувати будинок і вже завезені всі необхідні для цього Матеріали. Зрозуміло, що для зведення будинку потрібні Майстри з Інструментами, а ще – Прораб, який буде управляти будівельниками-Майстрами. А ще – Проект споруди, за яким Прораб буде задавати роботи своїм Майстрам.
- Точно так само розвивається і відтворюється Клітина?
- Саме так. А ще важливо знати, що всі клітинні функції здійснюються при посередництві специфічних білків – ферментів (лат. fermentum, закваска).
- Це Майстри?
- Так. Ферменти, «переносячи» і «вкладаючи» Матеріал, супроводжують усі необхідні внутрішньоклітинні процеси. Регуляція цих внутрішньоклітинних процесів здійснюється двома способами. Перший спосіб: через посилення або ос-лаблення синтезу ферментів на генетичному рівні, контрольованому ДНК. Другий: стимулюванням або гальмуванням активності вже існуючих ферментів.
- ДНК – це Прораб?
- Так, ДНК – це Прораб, у якого в руках Про-ект. Сам же Проект – це інформація, записана на ДНК. Матеріал же для будівництва – це поживні ре-човини, що надходять у клітину. Але є у Майстрів ще й Інструменти. Це ті речовини, які допомагають здійснювати ці процеси – гормони, медіатори і інші продукти, створювані всередині самої клітини.
- Цікаво, як пишеться Проект.
- Про це – наступного разу. Спочатку давай ро-зберемося із загальною картиною цього процесу. Слухай і думай: Прораб стежить за ходом будівництва, так і ДНК здійснює генетичний контроль за функціонуванням Клітини.
- Яким чином?
……………

Складне

- Що є генетичним кодом ДНК?
- Послідовність нуклеотидів. У ДНК присутні нуклеотиди лише чотирьох типів – А, Т, Ц і Г. Це ско-рочені назви азотистих основ: аденіна, тиміна, гуані-на і цитозіна, які входять до складу відповідних нук-леотидів. Урацил (У) – одна із основ РНК, відповідає тиміну ДНК. Генетичний код представлений послідо-вностями триплетів (лат. triplex, потрійний) основ нуклеотидів. Кожен триплет кодує позицію однієї амінокислоти і називається кодоном (лат. codex, звід законів). Це набір з трьох нуклеотидів, що визначає місце одної амінокислоти в поліпептидному ланцюгу. Кодони ДНК і РНК відповідають одинаковим амінокислотам у всіх досліджених організмах, від вірусів до людини. Сусідні кодони не перекривають один одного, кожен нуклеотид уходить до складу тільки одного кодону. У фізіологічному аспекті цей процес описується так:
……………

Просте

- Слухай далі, поясню тобі все це алегорично, простіше. Включи уяву. Маємо поверх готельного комплексу, на якому 12 кімнат-номерів. Від кожного номеру –свій ключ. Це ланцюг ДНК. Адміністратор подивився, що з 3 по 9 номер відсутні запасні ключі. І їх потрібно зробити. Як маємо діяти?
- Піти з ключами в майстерню і зробити копії.
- А як же мешканці? – Їх не можна залишати без ключів.
- Тоді потрібно зробити відбитки і за ними за-мовити дублікати.
- Це ближче до розумного вирішення. Отже, перша кімната, з якої починаємо процес зняття від-битків – номер 3. Це Промотор.
- А номер 9 буде Термінатор?
- Так і є. А всі 7 кімнат, для яких будемо робити дублікати – називаються Оперон.
- Тепер – робимо відбитки.
- У кожного ключа – три виступи і вони різні на всіх ключах.
- Кожен візерунок із трьох виступів – це кодон?
- Вірно мислиш. А кожен відбиток – це анти-кодон. При цьому є чотири види виступів – А, Г, Т і Ц.
- Аденін, Гуанін, Тимін і Цитозін.
- Зробивши всі відбитки, ми складаємо їх пос-лідовно, згідно порядку розташування кімнат, 3-4-5-6-7-8-9. І що це у нас тепер вийшло?
- Звичайно ж – інформаційна РНК.
- І цей процес називається транскрипцією.
- А в майстерні, де роблять ключі-дублікати, ві-дбувається трансляція?
- Вірно. Людина, яка несе зліпки-антикодони (та й самі зліпки за порядком розташування) в Майс-терню для виготовлення дублікатів – це інформацій-на РНК. А сам процес виготовлення дубліката – тра-нсляція. Сама Майстерня – це Майстер, Заготовки для ключів, а також Інструмент для їх виготовлення.
- Майстерня – це полісома?
- Вірно. Майстер – безпосередньо процес Син-тезу, а заготовки – це транспортні РНК із прикріп-леними до них амінокислотами. До того ж кожна т-РНК переносить тільки одну з необхідних 20 кислот.
- А Інструмент?
- Інструмент – це прилад, верстак, який вико-ристовує електроенергію для своєї роботи.
- Ага! Амінокислоти приступають до синтезу певного білка тільки після активації їх молекулою АТФ! Це і є струм для верстака-інструмента…
- І людина виходить з Майстерні, тримаючи в руках ключі-дублікати від кімнат готелю, з 3 по 9-у…
Так усе просто …

Клітини рослин та тварин

- Ми вже знаємо, що всі живі істоти складаються з Клітин і продуктів їх життєдіяльності. А за своєю структурою Клітини нижчих та вищих рослин і тварин дивовижно схожі між собою.
- Завдяки загальному походженню?
- Так. Організми первинні, найдавніші за по-ходженням, виділені в особливу групу прокаріотів. Вони не мають сформованого клітинного ядра. Вва-жають, що прокаріоти – похідні перших організмів, які існували близько 2-3 міліардів років тому.
- Доядерні?
- Так. Це віруси, бактеріофаги та актинофаги, бактерії, актиноміцети та синьо-зелені водорості. Найважливішим структурним утворенням цих клі-тин є ліпопротеїдна ламелярна система. У них віт-сутні мітохондрії та нема справжніх пластид.
- Що таке ламелярна система?
……………

Із Теорії Поля:
Про Дихотомію та Родове Дерево

- Жива клітина віддає всю свою енергію у про-цесі поділу двом своїм Дочірнім клітинам, які з поча-ткового моменту свого життя отримують певну частку енергії Батьківської клітини.
Еп – початкова енергія батьківської клітини.
Ед – енергія, затрачена на процеси поділу.
Е1 – енергія першої дочірньої клітини.
Е2 – енергія другої дочірньої клітини.
Маємо формулу: Еп – Ед = Е1+Е2
- Щось схоже на передачу спадщини своїм ді-тям.
- Так. То є хода, рух енергії по Родовому Дере-ву.
- Цікаво. Готовий слухати.
- Добре, але спочатку маємо розглянути явище дихотомії.

Дихотомія

- Цей процес ділення Клітини назвемо Родовою Дихотомією, (грець. dicha, на дві частини + tome, розріз, розсічення) при якій енергія Минулого передається двом народженим Новим особинам. Завдання цих народжень – у процесі первинного розвитку накопичувати, збільшувати власну енергію.
- З якою метою?
- Для того, щоб свого часу вчинити так само: віддати всі свої батьківські енергії та досягнення ді-тям, новим майбутнім особинам. У цьому – сенс роз-витку Життя. Життя, яке своїм копіюванням і продо-вженням протистоїть Ентропії, Розпаду і Руйнуван-ню.
- Транскрипція і Трансляція… Копіювання і Продовження…
- Так. З одного боку – накопичення енергії че-рез поглинання інших особин-елементів і подальше копіювання себе. З іншого боку – Ентропія і Саморо-зпад, саморуйнація при відсутності спонукання до поповнення енергії через поглинання енергій слабо-силих одиниць-особин. Ось тут виникає перша дихо-томічна пара – живе Життя та наступне його руйну-вання, Ентропія…
- Таким чином, Життя Всесвіту – це поєднання між собою Народження та Помирання?
……………

Родове Дерево

- Родове Дерево, який сенс цього поняття?
- Кожен з нас має Батька та Матір, це наша Ро-дова Пара першого рівня. Дві особи. А наша Мати і наш Батько теж мали своїх і Батька, і Матір, чи не так?
- Наші Діди та Баби?
- Маємо тепер дві Родові Пари другого рівня, дві Баби та двох Дідів. Уже чотири особи.
- А ще маємо Прадідів і Прабабок. Вісім осіб.
- Так, то вже є Родові Пари третього рівня.
- Четвертий рівень – шістнадцять осіб, і далі – тридцять дві особи, наступний рівень…
- І так аж до початку Життя… Дерево Роду з ве-личезної кількості особин…
- Більш схоже на Піраміду. Чому Дерево?
- Бо ти не прийняв до уваги наявність Братів та Сестер. А коли додати сюди ще їх, то буде таки розга-лужене Дерево. Так ми коренями своїми заходимо аж до початку створення Всесвіту…
- Аж до першої Клітини?
- І до першої органічної сполуки, яка створи-лась у Первинному Світовому Океані…
- Оце так Диво!
- Так. І таким чином ми містимо в собі весь Все-світ… А по каналах цієї системи Родового Дерева пе-редається Енергія Всесвіту. І кожен з нас несе її час-тинку в собі…
- Це як так, Діду?
……………

Батько, Мати, Діти

- Початковий постулат: – Якщо в Дитини є Ба-тько та Мати, то вони наповнюють чи, навпаки, зне-силюють її. Допоки вони при житті… Коли життя Батька чи Матері закінчується – припиняється і на-повнення чи знесилення Дитини.
- Поясніть цей процес детальніше.
- У Батька троє дітей: Сашко, Андрій та Настя. Він при народженні Сашка умовно виділив йому сто тисяч гривень. При народженні Андрія Батько вирі-шив проігнорувати сина і не виділив для нього зовсім ніяких коштів. А потім народилась Настя, і Батько взагалі її став уважати непотрібною в родині та на-клав на неї борг у сорок тисяч гривень. Що буде від-буватись при контактах з Дітьми?
- Нерівне ставлення до власних Дітей???
- Так. Зустрічаючи Сашка, Батько буде давати йому якусь долю спадку. При зустрічах з Андрієм він нічого не буде виділяти для свого сина. А при зустрі-чах з Настею він не те що нічого не дасть, а ще й пот-роху буде відбирати в доньки силу…
- Це все жахливо!
- Не все так просто в Житті… Нитки Спорідне-ності та Родове Дерево… Родові гріхи…
- А про гріхи родові розкажете?
……………

Share Button